Фізіологія рецепторів

За будовою та фізіологічними властивостями рецептори поділяються на первинні (первинно-чутливі) та вторинні (вторинно-чутливі).

Первинні рецептори - це нервові закінчення аферентних нейронів, що сприймають дію подразника, кодують інформацію і передають її на нервові волокна аферентного нейрона.

Вторинні рецептори - це спеціалізовані клітини, що сприймають дію подразника, кодують інформацію і передають її через синапси на нервові волокна аферентного нейрона.

За розташуванням рецептори поділяють на :

а) екстерорецептори - розташовані у шкірі та слизових оболонках;

б) інтерорецептори - розташовані у внутрішніх органах (вісцерорецептори) та структурах опорно-рухової системи - м’язах, сухожиллях, суглобах (пропріорецептори).

За видом адекватного подразника, що сприймають рецептори, їх поділяють на:

а) механорецептори: тільця Фатер-Пачині, м’язові веретена, рецептори сухожиль, рецептори суглобів та інші

б) хеморецептори: смакові, нюхові та інші;

в) фоторецептори: палички, колбочки;

г) терморецептори: теплові, холодові.

Фізіологічні механізми кодування інформації в рецепторах.

При дії подразника на рецептори в них виникає рецепторний потенціал (РП). РП - це місцевий потенціал. РП може бути:

а. деполяризаційний РП виникає в наслідок збільшення проникності мембрани рецептора для іонів Na⁺, що призводить до зменшення мембранного потенціалу рецептора - деполяризації та виникнення місцевих електричних струмів між мембраною рецептора та першим перехватом Ранв’є мембрани нервового волокна, що призводить до генерації серії ПД. Амплітуда РП збільшується при збільшенні сили подразника (але ніколи не сягає до 0-рівня), що призводить до більшої частоти генерації ПД на мембрані аферентного нервового волокна.

б) гіперполяризаційний РП виникає внаслідок зменшення проникності мембрани рецептора для іонів Na⁺, що призводить до збільшення мембранного потенціалу рецептора та зменшенню фонової активності генерації ПД на мембрані аферентного нервового волокна. Такі РП генеруються в паличках та колбочках при дії на них світла та деяких інших рецепторах.

Нервовий центр - це ланка рефлекторної дуги, де здійснюються: а)аналіз інформації, що надходить від рецепторів по аферентним нейронам, б)формування еферентного сигналу, в) передача інформації з аферентних на еферентні нейрони. Сукупність зазначених процесів забезпечують інтегративну функцію нервових центрів. Нервові центри розташовані на різних рівнях центральної нервової системи (ЦНС).

Локальний нервовий центр– це центр, де здійснюється передача інформації з аферентних на еферентні нейрони і при руйнуванні якого рефлекторна реакція не відбувається.

Інтегральний нервовий центр– сукупність всіх рівнівЦНС, які приймають участь у досягнення рефлекторної пристосувальної реакції.

Діяльність ЦНС характеризується взаємодією процесів збудження і гальмування, які забезпечують узгодження - координацію рефлексів. Відсутність одного з процесів призводить до порушення координації або повної відсутності рефлексів.

В нервових центрах передача інформації від одного нейрона на іншій здійснюється завдяки синапсах, які називають центральними синапсами. Синапс - це місце контакту двох нейронів.

Структурними елементами центрального синапсу є:

1) пресинаптическая мембрана

2) синаптична щілину,

3) постсинаптична мембрана.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПЛАН-ПРОСПЕКТ ЛЕКЦІЇ (чи ЛЕКЦІЯ) № _4_	\|	Физико-хімічні властивості крові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.