Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






План викладу і засвоєння матеріалу

Отже, реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними. Вони не торкались основ тоталітарного режиму, залишилася монополія КПРС у всіх сферах суспільного життя. Повної демократизації життя сус­пільства не відбулося.

План викладу і засвоєння матеріалу

2. Період хрущовської "відлиги" (1953-1964 pp.).

а). Початок правління М.Хрущова.

І. Реформи в політичній сфері.

ІІ. Спроба розширення прав республік.

ІІІ. Зрушення у духовному житті

б). Відхід М.Хрущова від лібералізації суспільства.

І. Шістдесятники. Зародження дисидентського руху.

ІІ. Економічно-соціальні зміни.

ІІІ. Поразка хрущовських реформ.

2. а). Початок правління М.Хрущова.

Смерть Сталі­на 5 березня 1953 p. вне­сла в життя СРСР істотні зміни, потре­ба в яких давно на­зріла. Ці зміни були пов'язані з діяль­ністю першого се­кретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він по­клав початок десталінізації і здійснив реформи у всіх сфе­рах життя суспіль­ства.

І. Реформи в політичній сфері сприяли лібералізації та демократизації сус­пільно-політичного життя:

* люди отримали можливість більш віль­но висловлювати свої думки;

* відновилися демократичні норми діяль­ності КПРС (регулярне скликання з'їздів і пле­нумів, критика і самокритика в партії і т.п.);

* зросла роль Рад-як в центрі, так і на місцях, але зберігалося верховенство пар­тійних органів наддержавними;

* викрито злочинну діяльність Л. Берії та його посіпак в Україні (П.Мешика та ін.), розпочалася реабілітація жертв масо­вих репресій. У 1954-1956 pp. в СРСР було реабілітовано майже 8 тис. осіб. Проте ця робота не була завершена. А з 1962 p. ко­місії по реабілітації поступово припинили свою діяльність. Більше того, паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбувалися нові політичні репресії, вно­силися зміни до законодавства, які збільшу­вали можливості влади у їх проведенні. Так, 25 грудня 1958 p. Верховна Рада СРСР при­йняла закон "Про кримінальну відповідаль­ність за державні злочини". У кримінальний кодекс було введено статтю "антирадянська агітація та пропаганда". Протягом 1954-1959 pp. в Україні за антирадянську діяльність репресували 3,5 тис. чоловік;

* засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов наXX з'їзді КПРС (лютий 1956 p.) у доповіді "Про культ особи і його наслідки". З'їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію сус­пільства. Але культ особи Сталіна не був розвінчаний до кінця: доповідь Хрущова не була опублікована, не були розкриті при­чини культу особи і репресій - їх пояснюва­ли рядом помилок Сталіна та керівників МВС і КДБ - Єжова і Бери, багато фактів замовчувалося. Згодом склався культ осо­би самого Хрущова.

ІІ. Спроба розширення прав республік. Хрущов здійснив ряд заходів щодо роз­ширення прав республік, у т.ч. й України:

* у країн ці частіше висувалися на керів­ні посади в республіці. В 1953 p. першим се­кретарем ЦК КПУ було призначено О.Кириченка - першого українця на цій посаді (1953-1957 pp.). Відтоді першими секретарями КПУ призначалися українці: М.Підгорний (1957-1962 pp.), П. Шелест (1962-1972 pp.), В.Щербицький (1972-1989 pp.);

* розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ;

* активізувалася діяльність України на міжнародній арені. Якщо в 1953 p. ре­спубліка була членом 14 міжнародних орга­нізацій, то у 1955 p. - 29;

* внаслідок реформи управління еко­номікою в 1957 p. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 p. Питома вага республікан­ської промисловості зросла з 36%) у 1953 p. до 76% у 1956р. Але всі ці заходи здійснювалися під су­ворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

ІІІ. Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна.Хрущовська "відлига" сприяла націо­нально-духовному пробудженню і куль­турному розвитку України.

Стало можливим відкрите обгово­рення проблем збереження у критської мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося видання багатотомного слов­ника української мови, збільшилося видання україномовних книжок.

Проте, з іншого боку, здійснювалися за­ходи, які послаблювали позиції української мови. У 1958 p. був прийнятий закон про зв'язок школи з життям, за яким, зокрема, батьки не мали права відмовитися від вив­чення їхніми дітьми російської, англійської чи німецької мов, однак могли відмовитися від української. Непослідовність "українізації'" особливо виразно спостерігалась на результатах книго­видавничої справи.

Вживалися заходи з метою підви­щення престижу української науки. Вихо­дять друком фундаментальні наукові праці: "Українська Радянська Енциклопедія ", "Історія української літератури". Вида­ються фахові журнали українською мовою.Відтворюється історія українського на­роду: з 1957 p. почав видаватися "Україн­ський історичний журнал", почалася підго­товка багатотомної "Історії міст і сіл Укра­їни".

Було реабілітовано багатьох діячів української культури. Серед них - О.Олесь, М.Вороний, Г.Косинка, М.Ірчан, О.Досвітній, О.Ковінька, В.Мисик та багато інших. У газетах і журналах друкувалася велика кількість статей про повернуті українській культурі імена. Видавалися кращі твори ре­абілітованих письменників, з'явилися літературознавчі праці про них.

2. б). Відхід М.Хрущова від лібералізації суспільства.

І. Шістдесятники. Зародження дисидентського руху.Видатним явищем духовного жит­тя стала поява нового покоління інтелі­генції -шістдесятників (цей термін вжи­вався вже па поч. 60-х pp.). Провідними по­статями серед них були письменники і поети: І.Драч, Л.Костенко, М.Вінграновсьий, В.Симоненко, В.Стус, С. Гуцало, І.Калинець, художники А.Горська, П.Заливаха, В.Кушчір. літературні критики 1.Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк, діячі кінемато­графу С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Іллєнко та багато інших.

Виховане в умовах ідеологічної лібера­лізації, нове покоління інтелігенції викри­вало перекоси і лицемірство офіційної куль­тури, сповідувало свободу самовираження, прагнуло до пошуку нових форм і стилів художньо-естетичного пізнання світу. Воно вимагало гарантій вільного розвитку україн­ського народу, його культури і мови. Все це не могло не викликати незадово­лення з боку влади. Шістдесятників поча­ли звинувачувати у відході від "марксиз­му-ленінізму", "формалізмі", "космополі­тизмі", обмежувати їх творчу діяльність, а згодом перейшли до репресій проти них.

Однак, частина нового покоління не зріклася своїх поглядів і пішла на конфрон­тацію з владою. Саме шістдесятники скла­лиядро дисидентського руху, учасники яко­го вимагали радикальних змін, і стали про­відниками національного відродження. (Питання про дисидентський рух в Україні буде викладено далі), Національно-культурні процеси пере­ходили встановлені партією рамки лібе­ралізації й на поч. 60-х pp. почали пере­слідуватися. У 1962-1963 pp. "відлига" в національно-культурній сфері припини­лася.

Прикметним є той факт, що у 1959 p. кон­грес США прийняв закон про "Тиждень поневолених націй", до числа яких потра­пила й Україна.

ІІ. Економічно-соціальні зміни.Поставивши завдання "наздогнати і пе­регнати Америку" і пообіцявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгорнув широку програму реформуван­ня економіки. Економічні реформи, проведені в 50-ті роки, радикально змінили умови розвитку промисловості і сільського господарства.

Позитивні наслідки мали, зокрема:

* децентралізація керівництва економі­кою, запроваджена у 1957 p. Керівництво промисловістю було передано раднаргоспам економічних районів, які управляли промисловістю на своїй території, неза­лежно від профілю. В Україні було створе­но 11 економічних районів;

* збільшення асигнувань назабезпечення науково-технічного прогресу;

* підвищення самостійності колгоспів і радгоспів;

* ліквідація машинно-тракторних стан­цій і передача їх майна колгоспам і рад­госпам;

* збільшення закупівельних цінна зерно(у 7 разів), картоплю (у 8 разів), продукцію тваринництва (у 5,5 рази).

Друга пол. 50-х pp. стала періодом по­мітного економічного зростання, сільське господарство вперше стало рентабельним. Сільське ж господарство стало справжнім полігоном для різного роду непродуманих реорганізацій і нововведень, нереальних понадпрограм (цілинна епопея, небачене розповсюдження кукурудзи і т.п.), що нега­тивно позначилося на виробництві сільсько­господарської продукції. У кін. 50-х - поч. 60-х pp. почалося па­діння темпів економічного зростання.Якщо за 1951-1958 pp. промислова про­дукція щорічно зростала на 12,3%, то за 1959-1965 pp. - на 8,8%. З 1950 по 1958 рік обсяг валової продукції сільського госпо­дарства республіки зріс на 65%, а в 1958-1964 pp.-на 3%.


Читайте також:

  1. III. Повторення вивченого матеріалу.
  2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  8. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  9. IV. Подання нового матеріалу
  10. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
  11. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  12. V. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 555

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Період посилення сталінського тоталітарного режиму (1945-1953 pp.). | Період застою і кризи радянського суспільства (1964-1985 pp.).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.