Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Баланс помелу

Контроль і аналіз технологічного процесу виробництва борошна найбільш повно можна провести на основі балансу помелу. Під балансом помелу розуміють рівність кількості (і якості) продуктів, які надходять на окрему систему, етап технологічного процесу або весь технологічний процес і продуктів, які виходять з цієї ж системи, етапу або всього технологічного процесу. Тому розрізняють баланси системи, етапу, загальний баланс технологічного процесу.

Баланс помелу являє собою кількісну або кількісно-якісну характеристику усіх продуктів за технологічною схемою помелу. Перший містить тільки дані о кількісному розподілі продуктів, а в другому вказують і зольність усіх потоків продуктів. Наявність балансу помелу для кожного борошномельного заводу є обов’язковим, оскільки на його основі здійснюють оперативний контроль режимів окремих технологічних систем і корегування організації і ведення помелу [1, 3].

Баланс помелу на діючому підприємстві необхідно знімати не рідше двох разів на рік: перший раз до капітального ремонту, а другий – після капітального ремонту. На основі першого здійснюється аналіз всієї технології і вносяться необхідні зміни в схему і режими систем, а другий слугує для оцінки ефективності виконаних змін. Однак, отримання фактичного балансу помелу є складною задачею і може бути виконане тільки досвідченими технологами.

При підготовці до зняття балансу необхідно виконати наступні заходи:

1. Ретельно перевірити технологічну схему, щоб вона точно відображала фактичний напрямок руху продуктів з одних систем на інші;

2. Виявити фактичне формування борошна по сортам із потоків окремих систем;

3. Намітити точки відбору продуктів;

4. Підготувати інвентар (ваги, секундомір, спеціальні ковші для відбору продуктів, пакети для відбору проб на аналіз, етикетки на продукти, журнал для запису результатів), зважити ковші, пронумерувати їх і записати масу;

5. Відрегулювати режим роботи усіх машин і апаратів не тільки в розмелювальному а і в зерноочисному відділенні, щоб процес був стабільним; особливу роль відіграє стабільність навантаження на І др.с., обов’язково створити незмінну помельну партію зерна на термін не менше доби;

6. Підібрати і навчити методиці зняття балансу і відбору проб продуктів на різних системах процесу спеціальну бригаду з персоналу борошномельного заводу.

При розробці проекту підприємства обов’язково складається теоретичний баланс помелу. Для цього використовують існуючі рекомендації в різних технологічних документах, перш за все «Правил».

Запис балансу помелу ведуть у вигляді таблиці-шахматки. Сума отриманих продуктів з етапу, системи тощо обов’язково повинна дорівнювати масі продукту, що надходить на них – тому і документ отримав назву балансу.

Баланс помелу являє собою характеристику прийнятої на борошномельному заводі технології виробництва борошна [1, 5].

Приклад теоретичного балансу наведено в табл. 4.5. Схему технологічного процесу наведено на рис. 5.1.

Існуючий метод оцінки ефективності помелу зерна за виходом та зольністю борошна не дозволяє точно оцінювати і надійно порівнювати діяльність різних борошномельних заводів. Зольність ендосперму варіюється в широких межах, особливо при різному вмісті в помельній партії дрібного зерна. Впливають й інші фактори: тип, сорт, ґрунтово-кліматичні умови, агротехніка тощо, тому діюча методика оцінки промислової діяльності сортових борошномельних заводів не є об’єктивною. На основі порівняння виходів та зольності борошна можна дати тільки приблизну оцінку організації і ведення помелу на різних заводах [3].

Однак, якщо взяти співвідношення цих величин, то достовірність оцінки суттєво збільшується (5.1):

(5.1)

де, К – узагальнений показник; В – вихід борошна, %; Z – зольність борошна, %.

В залежності від конкретної організації технологічного процесу та рівня його ведення на борошномельних заводах величина К суттєво змінюється. Аналіз цієї варіації показує, що для трьохсортного 75 %-го помелу значення показника К знаходиться в діапазоні від 88 до 132 при середньоарифметичному значенні, рівному 103; для трьохсортного 78 %-го – від 82 до 112 при середньому значенні К = 100, для двохсортного 78 %-го – від 72 до 108 при середньому значенні К=89.


Таблиця 4.5 – Теоретичний баланс сортового помелу пшениці за скороченою схемою

Системи Навантаження Драний процес Вимелювальний процес Сортувальний процес Ситовійний процес Шліфувальний процес Розмелювальний процес Контроль борошна Зародок Борошно Висівки Разом
І др.с. ІІ др.с. ІІІ др.с.кр ІІІ др.с.др ІV др.с.кр ІV др.с.др БМ-1 БМ-2 СОРТ 1 СОРТ 2 СОРТ 3 В1 В2 В3 В4 1 шл.с. 2 шл.с. 1 р.с. 2 р.с. 3 р.с. 4 р.с. 5 р.с. 6 р.с. 7 р.с. В.С. 1. С. В.С. 1.С.
І др.с.                                                  
ІІ др.с.                                                  
ІІІ др.с.кр                                                  
ІІІ др.с.др                                                  
ІV др.с.кр               3,5                                 2,5        
ІV др.с.др                                                      
БМ-1                                                      
БМ-2 4,5                                                         3,5 4,5
СОРТ 1                                   3,5 0,5                
СОРТ 2                                                    
СОРТ 3                                                      
В1                                                    
В2                                                      
В3                                                  
В4                                                    
1 шл.с.                               2,2           0,8          
2 шл.с.                                                    
1 р.с. 43,2                                     17,2                   43,2
2 р.с. 29,7                                       13,2 2,5                 29,7
3 р.с. 18,7                                         5,5 6,2               18,7
4 р.с.                                                    
5 р.с. 17,2                                               3,2           17,2
6 р.с.                                                      
7 р.с.                                                   3,5       18,5
К.В.С                                                        
К.1.С                                                        
Разом   4,5 43,2 29,7 18,7 17,2  

 

Рис. 5.1 Схема технологічного процесу сортового помелу пшениці за скороченою схемою


Застосування узагальненого показника К не в повній мірі відповідає задачі оцінки ефективності процесу, оскільки при його розрахунку враховується тільки кінцевий результат помелу, а вихідна зольність зерна не враховується. У той же час очевидно, що отримати підвищений вихід низькозольного борошна легше при низькому значенні зольності зерна, ніж при високому. Тому показник К неможна використовувати для порівняння оцінки роботи різних технологічних бригад або результатів переробки партій зерна різної вихідної якості.

При такому аналізі необхідно використовувати комплексний критерій ефективності (5.2):

(5.2)

де, И – добуток продуктів, %; Z0, Zі – відповідно зольність продуктів, що надходять та продуктів, які добуті, %.

Таким чином, цей критерій містить і кількісну, і якісну складові, тобто забезпечує об’єктивну оцінку даної операції або даного етапу процесу [3].

 


Читайте також:

  1. III. Бухгалтерський баланс
  2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  4. Аналіз ліквідності балансу
  5. Баланс (початковий)
  6. Баланс азоту
  7. Баланс банку.
  8. Баланс борошна
  9. Баланс грошових надходжень
  10. Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т
  11. Баланс на 1 вересня
  12. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.




Переглядів: 843

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Управління виходом і якістю борошна і висівок | Баланс борошна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.058 сек.