• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ 1 страница

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Конспект лекцій містить теми, які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, опрацювання яких необхідне для підготовки до іспитів, семінарських занять та виконання самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання слідуючи напрямків підготовки та спеціальностей:

0902 Інженерна механіка

8090220 Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів

0802 Прикладна математика

6080200 Інформатика

0916 Хімічна технологія та інженерія

8091601 Хімічна технологія органічних речовин

7091605 Хімічна технологія високомолекулярних сполук

0708 Екологія

7070801 Екологія та охорона навколишнього середовища

1102 Фармація

7110204 Технологія фармацевтичних препаратів

Розглянуто та схвалено кафедрою ГФВ

Протокол № 11 від “20” 05. 2005 г.

Завідувач кафедрою ________________ Проценко В.О

Схвалено методичною радою РФ СНУ ім. Володимира Даля

Протокол № 9 від “25” 05. 2005 г.

Голова методичної ради _____________ Тімошин А.С.

ЗМІСТ

1 Предмет, метод і функції економічної теорії.................................... 6

1.1 Предмет економічної теорії............................................................... 6

1.2 Метод та функції.................................................................................. 9

1.3 Економічні закони та категорії......................................................... 11

1.4 Виникнення та етапи розвитку економічної теорії..................... 13

2 Суспільне виробництво. Цілі та результати..................................... 16

2.1 Матеріальне виробництво – основа життя людського

суспільства.................................................................................................... 16

2.2 Сутність і структура продуктивних сил та виробничих

відносин......................................................................................................... 17

2.3 Основні фактори виробництва.......................................................... 18

2.4 Виробництво, розподіл, обмін, споживання як стадії

суспільного виробництва ......................................................................... 19

2.5 Цілі виробництва.................................................................................. 20

2.6 Результати виробництва.................................................................... 21

2.7 Природознавчі та суспільні умови економічної діяльності

людей.............................................................................................................. 24

3 Власність та її роль в економічному розвитку суспільства......... 26

3.1 Економічний зміст власності............................................................. 26

3.2 Типи, види й форми власності........................................................... 27

3.3 Роздержавлення і приватизація власності в Україні.................. 28

4 Економічний розвиток: рушійні сили, фактори та ступені........... 31

4.1 Зміст економічного прогресу та його критерії............................. 31

4.2 Основні рушійні сили економічного прогресу.............................. 35

4.3 Ступені суспільно-економічного розвитку.................................... 39

4.4 Економічні системи, ознаки, типи.................................................... 42

4.5 Особливості переходу від директивно-планової до ринкової

економіки. Формування економічної системи України.................... 44

5 Потреби суспільства та виробничі можливості.............................. 48

5.1 Поняття потреби. Види потреб......................................................... 48

5.2 Економічні ресурси. Основи економіки природокористу-

вання............................................................................................................... 49

5.3 Економічні потреби.............................................................................. 51

5.4 Закони розвитку економічних потреб............................................ 54

5.5 Крива виробничих можливостей..................................................... 55

5.6 Закон зростання альтернативної вартості.................................... 58

6 Виникнення і сутність ринкової економіки....................................... 60

6.1 Натуральне і товарне виробництво................................................ 60

6.2 Товар і його властивості. Теорії вартості...................................... 62

6.3 Моделі товарного виробництва по типу ринку........................... 63

6.4 Гроші як категорія товарного виробництва.................................. 64

6.5 Ринок як форма організації суспільного виробництва............... 66

6.6 Попит, закон попиту, індивідуальний та ринковий попит.

Фактори зміни попиту................................................................................ 69

6.7 Пропозиція, закон пропозиції, індивідуальна та ринкова

пропозиція. Нецінові фактори.................................................................. 76

6.8 Ціна рівноваги....................................................................................... 81

6.9 Еластичність попиту та пропозиції та їх основні види............. 84

6.10 Монополія і конкуренція в ринковій економіці.......................... 85

7 Підприємство, капітал, витрати виробництва, ціна, прибуток... 89

7.1 Підприємство як суб’єкт ринкової економіки............................... 89

7.2 Підприємництво: суть, суб’єкти, об’єкти, форми, принципи.... 91

7.3 Соціально-економічний зміст капіталу.......................................... 93

7.4 Капітал підприємства, його кругооборот і оборот..................... 95

7.5 Витрати виробництва......................................................................... 97

7.6 Сутність, види і функції цін................................................................ 99

7.7 Прибуток і його норма………………………………………….101

7.8 Теорія фірми .......................................................................................... 102

7.9 Теорія ринкових структур.................................................................. 104

8 Домогосподарства як постачальник ресурсів виробництва...... 106

8.1 Домогосподарства як економічна категорія................................. 106

8.2 Функції сім’ї........................................................................................... 109

8.3 Доходи домогосподарства та їхня структура............................. 112

8.4 Домогосподарства як сфера споживання. Витрати домогос-

подарства...................................................................................................... 113

9 Ринок факторів виробництва................................................................ 115

9.1 Особливості функціонування конкурентного ринку факторів

виробництва................................................................................................. 115

9.2 Попит на економічні ресурси............................................................ 116

9.3 Попит на працю на досконало конкурентному ринку.............. 119

9.4 Пропозиція праці. Рівновага на конкурентному ринку праці.. 120

9.5 Роль трудових спілок на ринку праці............................................. 122

9.6 Монопсонія та двобічна монополія на ринку праці................... 123

9.7 Різновиди ринків капіталу. Ринок позичкових коштів................ 125

9.8 Ринок фізичного капіталу................................................................... 127

9.9 Ринок землі............................................................................................. 129

10 Розподіл доходів в ринковій економіці............................................ 131

10.1 Суть і механізм розподілу доходів................................................ 131

10.2 Розподіл доходів між державою і підприємством..................... 132

10.3 Форми розподілу доходів за трудовими результатами і

економічною діяльністю............................................................................ 133

10.4 Суспільні фонди споживання.......................................................... 137

10.5 Доходи від власності......................................................................... 138

10.6 Рентні доходи...................................................................................... 140

11 Макроекономічна рівновага.............................................................. 144

11.1 Макроекономіка та її проблеми.................................................... 144

11.2 Загальна характеристика макроекономічних показників...... 145

11.3 Джерела національного доходу та його рух............................. 147

11.4 Сукупний попит та його регулювання......................................... 150

11.5 Сукупна пропозиція та її динаміка............................................... 159

11.6 Рівновага сукупного попиту та пропозиції................................. 162

12 Економічне зростання та його чинники.......................................... 164

12.1 Типи економічного зростання........................................................ 164

12.2 Темпи економічного зростання...................................................... 165

12.3 Чинники економічного зростання.................................................. 166

12.4 Економічне зростання та економічні цикли................................ 167

13 Зайнятість, безробіття, інфляція........................................................ 170

13.1 Зайнятість населення та ринок робочої сили............................ 170

13.2 Сутність та причини безробіття..................................................... 172

13.3 Соціальний захист населення........................................................ 174

13.4 Причини виникнення і сутність інфляції...................................... 176

14 Фінансова, кредитна та банківська система.................................. 178

14.1 Сутність і функції фінансів. Фінансова система........................ 178

14.2 Позичковий капітал, його необхідність та сутність................. 179

14.3 Форми кредиту.................................................................................... 182

14.4 Банки та банківська система.......................................................... 183

15 Фіскальна політика держави.............................................................. 185

15.1 Фіскальна політика, типи, функції................................................. 185

15.2 Податки як елемент фіскальної політики.................................... 186

15.3 Бюджетна система. Державний бюджет..................................... 190

15.4 Державні доходи і витрати.............................................................. 191

15.5 Дефіцит бюджету і державний борг.............................................. 194

16 Зовнішньоекономічні зв’язки.............................................................. 197

16.1 Світове господарство, суть, етапи розвитку.............................. 197

16.2 Міжнародна торгівля........................................................................ 199

16.3 Міжнародний рух капіталів............................................................ 200

16.4 Міграція робочої сили...................................................................... 201

16.5 Міжнародні валютні відносини...................................................... 202

17 Література............................................................................................... 204

1 ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

1.1 Предмет економічної теорії

Питання, що є предметом економічної теорії і сьогодні є одним з найбільш дискусійним. З розвитком суспільства, його економічної системи відбувалася еволюція поглядів на предмет економічної теорії.

Окремі проблеми економічної теорії (вартість, ціна, гроші, податки та ін.) досліджували у своїх працях ще мислителі Давньої Греції - Ксенофонт, Платон, Аристотель. Термін „економіка” походить від грецького „ oikonomia” (“oikos” - дім, домашнє господарство і “nomos” - закон) і означає „управління господарством”.

Перші наукові школи (наприклад, меркантилізм) трактували економічну теорію як науку про багатство.

Неокласичний напрямок (А. Маршалл) об’єктом дослідження вважав поведінку Homo economicus - „ людини економічної”, що як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій доход, звести до мінімуму витрати (чи зусилля).

Історична школа під предметом економічної теорії розуміла народне господарство певної країни, в якій економічні явища зумовлені історичними обставинами.

Марксисти вважали, що це наука про закони, які управляють виробництвом та обміном матеріальних благ, тобто вона вивчала виробничі відносини, які виникають між людьми безпосередньо в виробництві, обміні, розподілі і споживані матеріальних благ.

Маржиналісти робили наголос на суб’єктивні, в тому числі психологічні фактори мотивації ринкових суб’єктів в їх відносинах до товарного миру, оперуючи поняттям граничної корисності.

Сучасні трактовки предмета економічної теорії ґрунтуються на проблемах рідкості, обмеженості ресурсів в суспільстві, можливості їх альтернативного використання. Звідси - проблема вибору як визначальний фактор економічного життя. Розглянемо тлумачення предмета економічної теорії деякими економістами.

Наука, що досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів з метою задоволення потреб індивідів та суспільства.

Наука про закони, які управляють виробництвом і обміном життєвих благ в суспільстві.

Наука про виробничі відносини, які створюються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Наука про види діяльності, які пов’язані з обміном та грошовими угодами між людьми.

Наука про повседення ділової життєдіяльності людей та про добування ними засобів до існування.

Наука про те, як людина справляється зі своїми задачами в області виробництва та споживання.

Наука про багатство.

Наука, яка вивчає причини матеріального добробуту.

Наука про вміння користуватися життям найкращим способом.

На основі зазначеного можна дати інтегроване визначення предмета економічної теорії.

Економічна теорія - суспільна наука, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів в цілях задоволення індивідуальних і суспільних потреб, а також економічні відносини, які створюються між людьми, класами та соціальними групами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг в умовах дефіциту ресурсів, можливості їх альтернативного використання.

Сучасне поняття “економічна теорія” нерозривно пов’язане з терміном “політична економія”. Так, відомий американський економіст П.Самуельсон стверджував, що економікс, або політична економія, як її традиційно називають, пройшла багато етапів розвитку. Але це не означає повного збігу предмета названих наук. Поняття “політична економія” ввів у 1615 р. А.Монкретьєн, щоб зосередити увагу не просто на вмілому веденні господарства, а на державній національній економічній політиці. Термін “економікс” (як основна, на думку західних науковців, економічна дисципліна) з’явився в 1890 р. після виходу в світ праці А.Маршалла “Principles of Economics”. Українською мовою ця праця перекладається двояко: “Принципи економікс” і “Принципи політекономії”.

З'ясуємо, що спільного і відмінного між економічною теорією та політичною економією. Розглянемо спочатку визначення предмета економічної теорії деякими авторами, які ототожнюють ці науки.

П. Самуельсон стверджував, наприклад, що економікс - це наука, що вивчає:

1) організацію виробництва й споживання;

2) дії, що передбачають обмінні операції між людьми;

3) вибір людьми рідкісних ресурсів для виробництва різних товарів та їх розподілу;

4) людей у їх діловому житті;

5) багатство;

6) шляхи вдосконалення суспільства;

7) економічні системи.

Він запропонував таке визначення предмета економікс.

Економікс - наука, що вивчає, як люди і суспільство здійснюють кінцевий вибір рідкісних ресурсів, щоб виробляти різні товари і розподіляти їх для споживання.

Якщо синтезувати наведені вище визначення, то у більшість із них П. Самуельсон включав дії людей у процесі вибору рідкісних ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання різних товарів. Інші економісти не наголошують на виборі рідкісних ресурсів, а тому об'єктом вивчення в економіці вважають ту частину людської діяльності, яка стосується виробництва, обміну та споживання товарів і послуг.

У політичній економії логіка короткого виведення найпоширенішого визначення предмета цієї науки така: щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло та інші блага й послуги; все необхідне для їх виробництва вони беруть у природі; щоб пристосувати багатства природи для задоволення своїх потреб, люди повинні працювати. Тому основою життя, розвитку людського суспільства є виробництво - процес дії людини на предмети і сили природи та пристосування їх для задоволення певних потреб.

Матеріальні блага люди виробляють не поодинці, а спільно. Людина живе і працює в суспільстві. Отже, виробництво має колективний, суспільний характер. Тому в процесі праці, або дії людей на предмети і сили природи, вони вступають між собою у певні економічні зв'язки й відносини. Люди не лише виробляють продукти праці, а й обмінюють, розподіляють і споживають їх. Кожна з цих сфер належить до суспільного відтворення.

Відносини між людьми у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг у політичній економії називають виробничими відносинами, що походить від терміна «виробництво», з одного боку, і зв'язків між людьми у цій сфері - з іншого. Поняття виробництво у широкому розумінні охоплює всі сфери суспільного відтворення. Тому найпоширеніше визначення предмета цієї науки таке: політична економія - наука, що вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг.

Отже, відмінність економічної теорії від політичної економії:

1 За наведеними визначеннями предмета цих наук розбіжність між ними незначна: в «економікс» йдеться про дії людей у різних сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні матеріальних благ), а в політичній економії - про те, що люди в процесі праці (яка передбачає їхні дії) вступають між собою у певні зв'язки і відносини.

2 Політична економія стверджує, що вона є наукою про закони, які управляють виробництвом, обміном, розподілом та споживанням матеріальних благ у людському суспільстві. Такі закони вона називає об'єктивними, тобто такими, які не залежать від волі й свідомості людей. Економікс не заперечує, що предметом її дослідження можуть бути економічні закони, але не розглядає їх як об'єктивні, а називає законами ймовірності.

3 Цілковита відмінність існує між цими науками при переліку самих законів. Так, політична економія називає закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон грошового обігу, закон концентрації виробництва тощо. Економікс оперує передусім такими законами, як закон рідкісності, закон спадного попиту, закон спадної дохідності, закон зменшення віддач та ін.

4 Економікс, на відміну від політичної економії, значно більше уваги приділяє з'ясуванню відносин між людиною та речами. Як відомо, виробничі відносини між людьми завжди пов'язані з речами, з привласненням матеріальних благ та послуг. У таких двоїстих відносинах відображаються певні сторони діалектичної взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Так, у процесі праці людина використовує верстати, машини, різне устаткування, сировину, отже, при цьому виявляється техніко-економічне відношення людини до речей. Економікс більшою мірою вивчає таке ставлення, тобто те, як безпосередній виробник використовує техніку, економить електроенергію, сировину тощо.

1.2 Метод та функції економічної науки

Економічна наука досліджує свій предмет, використовуючи різні методи. Найбільш загальний метод - діалектико - матеріалістичний Він полягає в тому, що наука вивчає економічні явища у їх розвитку. Відкриття закону відповідності зумовлене застосуванням саме діалектичного методу. Матеріалістичний метод (підхід) полягає в тому, що наука визнає основою життя і розвитку суспільства не духовне, а матеріальне виробництво, тобто, що матеріальне виробництво зумовлює і визначає розвиток ідей (духовного виробництва), а не навпаки.

Вперше застосував матеріалістичний підхід для дослідження суспільних явищ, суспільної історії К. Маркс, ставши, таким чином основоположником історичного матеріалізму.

Одним з найбільш загальних методів науки, в тому числі й економічної, є метод наукової абстракції. Він полягає у відволіканні від другорядних, несуттєвих моментів при дослідженні того чи іншого явища. Це дає можливість виявити найсуттєвіші риси, явища, зрозуміти його сутність і визначити назву цього явища. Застосовуючи метод абстракції, наука створює нові поняття (категорії). Категорії є продуктом абстрактного мислення, тому їх часто називають абстракціями

Економічна наука використовує методи аналізу та синтезу. Аналіз полягає в розчленуванні явища на окремі частинки (боки) і дослідженні кожної з них окремо. В медицині метод аналізу застосовується, наприклад, при дослідженні крові. Окремо досліджують наявність (кількість) лейкоцитів, еритроцитів, цукру, і т.д. Це і є аналіз. Результати таких досліджень синтезують, тобто поєднують, порівнюють, внаслідок чого виникає загальне уявлення про стан крові, її повна характеристика. Це є синтез. Так само і при дослідженні економічних явищ, спочатку досліджуються окремі форми (вияв) явища, його зв'язки з іншими явищами Це - аналіз. Потім результати порівнюють і роблять висновок про сутність цього явища. Це - синтез. Цьому явищу дають назву і, таким чином, виникає нове поняття.

Логічний метод базується на дотриманні в процесі абстрактного мислення законів логіки Цей метод повинен використовуватись в обов'язковому поєднанні з історичним методом, який полягає в необхідності дослідження явищ у їх історичній послідовності. Висновок, зроблений внаслідок аналізу досліджуваних явищ, може бути неправильним, якщо він здійснений у відповідності з усіма законами логіки, але явища розглядались не в їх історичній послідовності.

Економічна наука використовує кількісні (математичні) методи. Якщо явище повторюється, воно є закономірним і може бути вираженим математичною формулою. Можливість кількісного (математичного) вимірювання економічних явищ призвела до виникнення окремої науки - економетрії.

Економічною наукою використовується також метод експерименту. Перш ніж запровадити ті чи інші форми економічних відносин у суспільстві, бажано спочатку випробувати їх на окремому підприємстві, або в окремій галузі. Якщо цей експеримент дасть позитивні результати, тоді ці форми можна впроваджувати в масштабі всього суспільства

Класифікації методів бувають різні, тому в економічній літературі можна зустріти й інші назви методів, наприклад, структурно-функціональний метод. Розглянули лише основні, найбільш поширені методи економічних досліджень.

Сучасна економічна теорія виконує такі основні функції:

1 Практичну. Вона полягає у всебічному обґрунтуванні необхідності й шляхів вдосконалення прогресивних типів і форм власності, які найбільше відповідають інтересам людини, колективу, суспільства; розробці наукових основ управління господарською практикою, обґрунтуванні наукових організаційно-господарських форм, у винайденні найбільш адекватних форм розв'язання економічних суперечностей. Це дає змогу виробляти науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва з метою забезпечення зростання життєвого рівня населення. В умовах економічної кризи практична функція економічної теорії полягає ще й у тому, щоб знайти найраціональніші шляхи виходу з цієї кризи, обґрунтувати оптимальні напрями переходу від командно-адміністративної до регульованої ринкової економіки. Економічна теорія повинна більше уваги, ніж політична економія, приділяти проблемам підвищення ефективності виробництва, основних типів і форм власності, вести пошук нових організаційно-господарських форм, що відрізняє її від економікс. Важливим завданням економічної теорії є вивчення досвіду світового розвитку, запозичення на цій основі найпрогресивніших економічних форм розвитку світової цивілізації.

2 Пізнавальну. Полягає в тому, щоб розкрити сутність економічних законів і категорій та форм їх вияву, притаманні їм внутрішні суперечності, механізм їх дії. Лише на основі всебічної реалізації цієї функції може бути виконана практична функція економічної теорії. Пізнавальна функція її є методологічною основою для інших економічних дисциплін.

3 Вироблення нового типу економічного мислення, формування сучасного світогляду людини.

4 Прогностичну. Передбачає розробку науково-обгрунтованих прогнозів соціально-економічного розвитку національної економіки. Це гіпотеза про майбутній стан економіки, показниках, які повинні бути досягнуті в майбутньому при проведенні певної економічної політики.

1.3 Економічні закони і категорії

Головною метою економічної науки є відкриття економічних законів та дослідження механізмів їх функціонування.

Економічний закон - це внутрішній, суттєвий, необхідний, постійний причинно-наслідковий зв’язок економічних явищ.

На відміну від юридичних законів, які встановлюють люди (законодавчі органи), економічні закони об’єктивні. Вони не залежать від волі і свідомості людей, люди не можуть їх ні встановити, ні відмінити. Якщо економічні категорії виражають сутність явищ, то економічні закони виражають суттєвий зв'язок між економічними явищами. Наприклад, коли виробничі відносини відповідають характеру та рівню продуктивних сил, вони сприяють їх розвитку, коли ж не відповідають, то гальмують їх розвиток. Цей закон виражає зв’язок, залежність між відповідністю або невідповідністю виробничих відносин характеру та рівню продуктивних сил і характером розвитку продуктивних сил. Інший закон – обмінюванні товари повинні мати однакові суспільні вартості. Цей закон виражає необхідний зв'язок між обміном товарів та їх вартостями.

Відкрити цей зв'язок можна лише за допомогою науки. Інколи на це витрачається кропітка праця багатьох поколінь вчених. Щоб відкрити закон необхідно накопичити велику кількість знань. Наприклад, щоб відкрити закон відповідності, треба спочатку з'ясувати сутність продуктивних сил і виробничих відносин, причини та динаміку їх розвитку і тільки після цього можна виявити залежність між характером та рівнем їх розвитку і характером їх впливу на розвиток один одного.

Знання законів необхідне людям для того, щоб правильно орієнтуватися і діяти в різних економічних ситуаціях. Оскільки економічні закони об’єктивні, люди не можуть відмінити або змінити, вони повинні підпорядковувати свою діяльність вимогам економічних законів, тобто діяти у відповідності з тією необхідністю, яку виражають економічні закони. Для цього необхідно знати не тільки сутність закону, ту залежність, яку виражає кожний економічний закон, але й знати механізм дії цього закону, знати, як діє закон в різних економічних умовах.

Якщо люди свідомо, або через незнання діють всупереч законів це гальмує розвиток виробництва і загострює соціальні протиріччя.

Закони діють доти, доки існують явища, зв’язок між якими виражають ці закони, тобто доки існують умови для їх дії. Зникнення цих умов викликає припинення дії відповідного економічного закону Часткова зміна умов призводить до зміни механізму дії даного закону.

У зв'язку з цим розрізняють три групи економічних законів: всезагальні, загальні та специфічні.

Всезагальні закони - це ті економічні закони, які діють протягом всієї історії людства, в усіх суспільно-економічних формаціях (економічних системах): первісній, рабовласницькій, феодальній, капіталістичній, і т.д. До таких законів належать - закон відповідності, закон зростаючої продуктивності праці, закон зростання потреб та інші. Зі зміною способу виробництва дія цих законів не припиняється, а лише модифікується, набуває деяких особливостей.

Загальні закони - це ті економічні закони, які діють лише в деяких економічних системах, є загальними для цих економічних систем До цієї групи законів належать закони товарного виробництва: закон вартості, закон попиту і пропонування , закон грошового обігу.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
3. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
4. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
5. А. В. Дудник 1 страница
6. А. В. Дудник 10 страница
7. А. В. Дудник 11 страница
8. А. В. Дудник 12 страница
9. А. В. Дудник 2 страница
10. А. В. Дудник 3 страница
11. А. В. Дудник 4 страница
12. А. В. Дудник 5 страница

Переглядів: 593