• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Настроювання панелі завдань і головного меню.

Способи настроювання різних об'єктів

Виклик Панелі керування.

ВікноПанель керуванняявляє собою основний засіб для проведення різних настроювань комп'ютера. Значки, наявні в цьому вікні, викликають відкриття діалогових вікон, за допомогою яких виробляється настроювання різних апаратних і програмних засобів, а також задаються загальні властивості системи Windows. Вікно має вигляд вікна папки, хоча реально не існує така папка на жорсткому диску. Папка Панель керування відкривається або з вікна Мій комп'ютер, або з Головного меню командою: Пуск ► Настроювання ► Панель керування.

Звичайно панель завдань завжди присутня на робочому столі й розташована поверх будь-якого іншого вікна програми або вікна діалогу. У діалоговому вікні Властивості: Панель завдань можна модифікувати багато параметрів, зокрема, вид елементів меню Пуск. Відкриття вікна виробляється двома способами: через команду Головного меню Пуск ► Настроювання ► Панель завдань через пункт Властивості контекстного меню панелі завдань (викликається щигликом правої кнопки миші на вільному місці). У цьому вікні на вкладці Параметри панелі завдань чотири прапорці відповідають за наступні дії. Розташувати поверх всіх вікон - при установці цього прапорця панель завдань завжди залишається на передньому плані. Скидати цей прапорець доцільно в таких програмах, як Word й Excell, щоб панель завдань не видна була тоді, коли вони працюють у полноекраном режимі.

Автоматично забирати з екрана- коли цей прапорець установлений, панель завдань залишається невидимої на екрані доти, поки покажчик миші не навести на низ екрана. Ця можливість вибирається, коли треба зберегти доступ до панелі завдань у програмах, подібних Word й Excell, коли вони працюють у полноекраном режимі при невидимій панелі завдань.

Дрібні значки в Головному меню -прапорець установлюється для відображенні в пунктах меню Пуск маленьких піктограм, що робить його менше по розмірі.

Відображати годинники -при установці цього прапорця в правому кінці панелі завдань відображається індикатор з поточним часом.Кнопки на вкладціНастроювання менюслужать для настроювання Головного меню Пуск, що призначений для зручного доступу до програм і документів, установленим на комп'ютері. Ми вже розглядали склад і призначення пунктів Головного меню, нагадуємо, що воно містить сім стандартних пунктів, додаткові пункти й вкладені підміню користувач може додавати за своїм розсудом.

Щоб додати програму в меню Пуск необхідно скористатися кнопкою Додати, що відкриває вікно діалогу майстри Створення Ярлика, у якому потрібно вказати шлях до програми, що ви хочете додати в меню. Якщо ви не помнете шлях, натисніть кнопку Огляд і виберіть піктограму програмного файлу після того, як знайдете його. За замовчуванням у вікні Огляд будуть зазначені тільки програми. Якщо ви хочете додати в меню документ, то в списку Тип файлів виберіть Всі файли. Після вибору знайденого об'єкта, треба нажати на кнопку Далі й знову у вікні, що відкрилося, указати, куди цей ярлик ви хочете помістити, і нажати на кнопкуГотово.

Щоб додати нове підменю в меню Пуск необхідно викликати контекстне меню Кнопки Пуск і вибрати пункт Відкрити. У вікні, що відкрилося, Головне меню вибирається папка, у яку потрібно помістити нове підменю (Звичайно це папка Програми). Відкриття папки в рядку меню вибирається команду Файл ► Створити ► Папку. Уводиться ім'я нового підміню й натискають клавішу Enter. Щиглик на порожнім місці робочого стола приведе до закриття меню Пуск і збереженню в ньому нового підміню.

Читайте також:

1. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
2. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
6. Варіанти неврологічних і мовних порушень залежно від характеру перинатального ураження головного мозку.
7. Вибір головного циркуляційного кільця і нумерація ділянок
8. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.
9. Виконанню цих завдань сприяла робота двох міжнародних конференцій: у Думбартон-Оксі у США (21 серпня – 7 жовтня 1944 р.) і в Ялті (Криму) в СРСР (4 – 11 лютого 1945 р.).
10. Встановлення норм виробітку та нормованих завдань
11. Головного мозку – електроенцефалографія
12. Деякі практичні підходи до вирішення багатокритерійних завдань.

Переглядів: 1002