Поняття й види товарних бірж 4 страница

Біржова торгівля здійснюється шляхом організації й проведення біржових торгів. Так, у Донецькій області за 9 місяців 2004 року на біржах було проведено 1838 торгів. При цьому обсяги укладених угод склали 272,4 млн. грн. [3]. Для порівняння в 2002 році на товарних біржах України загальна кількість проведених торгів становила всього 71 [6].
Таким чином, можна відзначити тенденцію значного зростання кількості проведених біржових торгів на товарних біржах. У той же час протягом тривалого часу правове регулювання біржових торгів в Україні істотно відставало від потреб біржової торгівлі. Тому позитивним є введення в національне законодавство поняття „біржові торги", що відображає загальні підходи, які склалися в теорії й на практиці.
Біржові торги — це торги, які привселюдно й гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації на біржі, у порядку встановленому Правилами біржової торгівлі (ст. 281 ГК України).
Дане поняття багато в чому враховує також і закордонний досвід. Так, законодавство Республіки Молдова закріплює загальне положення, відповідно до якого біржова торгівля організовується у вигляді публічного голосного торгу, проведеного з метою надання послуг покупцям і продавцям у процесі купівлі-продажу (обміну) біржових товарів. Закон Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» у ст. 2, розкриваючи поняття товарної біржі, вказує на те, що біржова торгівля здійснюється у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь визначеному місці й у певний час за встановленими правилами. Відповідно Указ Президента Республіки Казахстан «Про товарні біржі» визначає, що організаційна й регулююча діяльність товарної біржі з оптової торгівлі біржовими товарами здійснюється шляхом регулярного проведення публічних торгів у певному місці й у визначений час за встановленими правилами біржової торгівлі.
Разом з тим у науковій літературі є кілька думок щодо змісту поняття «біржові торги». Так, В.В. Масленніков указує, що біржовими торгами є торги, які проводяться гласно й привселюдно в торгівельному залі біржі, за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації через біржу, під час, у місці й порядку встановленому Правилами біржової торгівлі [7, с 113]. Автор підкреслює, що біржові торги можна визначити як єдиний у часі й просторі процес, у межах якого проводиться біржова торгівля за технологією, установленою Правилами організації й приведення біржових торгів.
У ряді досліджень біржові торги визначаються як укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі. У свою чергу, Е.А. Беляневич указує, що в широкому розумінні торги є способом укладання договорів різного виду в умовах конкуренції, за допомогою яких здійснюється встановлення договірних відносин між організатором торгів і тим учасником, що запропонував найбільш вигідні для організатора торгів умови договору й у встановленому порядку визнаний переможцем. Із правової точки зору досить важливим є також висновок автора про те, що по своїй юридичній природі торги — це сукупність дій (юридичних фактів), які послідовно здійснюються організатором й учасниками торгів [8, с 139].
Отже, біржові торги мають ряд характеристик, що відображають їхні особливості, і потребуючого додаткового правового регулювання. Насамперед, це стосується принципів проведення біржових торгів, серед яких принцип публічності й принцип гласності. При цьому слід зазначити, що принцип гласності біржових торгів уперше одержав нормативне закріплення в ГК України.
Голосним можна назвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація є доступною для всіх осіб, які мають статус учасника біржової торгівлі, відповідно до законодавства й Правилам біржової торгівлі. У більш широкому розумінні, інформація про біржові торги, є гласною для всіх зацікавлених осіб, на підставі обов'язку товарних бірж на розкриття інформації, згідно ч. 2 ст. 280 ГК України.
Існує також й інше тлумачення поняття „гласний", а саме, що подача біржових доручень проходить із голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане поняття функціонально наближається до поняття «публічний». У свою чергу, термін „публічний" може вживатися у двох значеннях. По-перше, публічними є біржові торги, право участі, у яких мають не тільки члени біржі, а також інші особи (наприклад, постійні й разові відвідувачі). Але в цьому значенні, принцип публічності не може бути застосований щодо товарних бірж України, оскільки це суперечить положенню, відповідно до якого учасниками біржових торгів, що мають право укладання біржових угод, є тільки члени біржі. У другому значенні, публічними називають біржові торги, коли волевиявлення на укладання угоди виражається особою, безпосередньо присутній в біржовому залі. Аналіз положень ГК України й норм Закону дозволяє стверджувати, що саме такий підхід до тлумачення принципу публічності, відповідає загальним вимогам законодавства й визначенню біржових торгів [9, с 64].
Біржові торги, як форма організації біржової торгівлі, мають свої особливості щодо суб'єктного складу, місця й часу проведення торгів.
Суб'єкти. Характеризуючи суб'єктний склад біржових торгів на товарних біржах, доцільно вказати, що до цієї категорії варто віднести як суб'єктів, які безпосередньо укладають біржові угоди (члени товарної біржі й брокери), так й осіб, які забезпечують організацію й проведення біржових торгів (маклери, що працюють на біржі й ін.). При цьому кожний з учасників наділяється певними правами й обов'язками, що є реалізацією принципу рівноправності учасників торгів закріпленого в ГК України й Законі. (Більш докладна характеристика правового статусу учасників біржових торгів пропонується в третьому підрозділі даної теми).
Місце проведення торгів. Згідно ст. 17 Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути визначені місце й час проведення біржових операцій. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (п. 7.1) визначають, що місцем проведення торгів є торгівельний (операційний) зал біржі. Наявність спеціально обладнаного торгівельного залу є обов'язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні. Так, згідно Порядку надання товарній біржі рішення про її відповідність вимогам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 259 від 1 серпня 2003 року, передбачено, що закупівля сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб і реалізація з державних ресурсів, у т.ч. з державного резерву, може здійснюватися на будь-якій товарній біржі за умови наявності приміщення для проведення торгів площею не менше чим 100 кв. м., обладнаної електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації. У теж час, як показує аналіз практики, багато товарних бірж використовують як торгівельний зал офісні приміщення, що не відповідають підходам, що склалися у світовій практиці, з урахуванням чого, становить інтерес досвід інших країн.
У закордонній біржовій практиці місце проведення біржових торгів, називається «біржовою ямою» (піт) або «біржовим колом» (рингом). Так, на біржах США спеціалізовані секції називаються пітами (ямами). Це піднята восьмикутна платформа зі сходами до рівня операційного залу. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачити один одного. Кількість сходів у ямі відповідає числу місяців, по яких ведеться торгівля ф'ючерсними контрактами. У ямі учасники розташовуються залежно від місяця поставки, по якому вони ведуть торгівлю. Тим самим учасник, що зайняв певне місце в ямі, уже повідомив своїм колегам, по якому товарі й з яким місяцем поставки він збирається вести операції.
На європейських біржах місце біржової торгівлі організується у формі кільця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Подібна організація залу, наприклад, на Лондонській біржі металів. Біржове коло влаштоване так, щоб створити однакові можливості для всіх учасників торгів. На багатьох закордонних біржах воно має вигляд кругової арени — амфітеатру. Така побудова біржового кола має певні переваги: дає можливість маклерові, що веде торги, добре бачити учасників торгів, вчасно зауважувати їхню реакцію на оголошення заявки продавців, ставить учасників торгів в однакові умови. На західноєвропейських біржах, як правило, для кожного товару приділяється окремий торгівельний зал.
Розміри, планування й устаткування торгівельних залів біржі можуть бути різними, але в цілому повинні відповідати певним вимогам. Торгівельні зали найбільших бірж займають величезну площу — від декількох десятків до декількох сотень квадратних метрів, на яких одночасно ведуть торг 2-3 тис. чоловік. Наприклад, площа торгівельних залів Чиказької товарної біржі досягає 5 тис. кв. м.
Для того, щоб довести необхідну інформацію членам товарної біржі, брокерам й іншим учасникам, операційний зал обладнується спеціальним інформаційним табло. На табло висвітлюється інформація відносно укладених угод, динаміки цін, товарів, інших відомостей, які можуть вплинути на хід торгів.
Для оперативного зв'язку брокера із клієнтами й персоналом біржі біржовий зал і кожне біржове місце обладнане технічними засобами зв'язку, а також комп'ютером, що з'єднаний з електронним табло біржі. У залі передбачені робочі місця для представників інформаційних агентств, які передають оперативні біржові новини.
Час проведення торгів. Типові Правила біржової торговки сільськогосподарською продукцією встановлюють, що дні й час біржових торгів визначаються біржею. Відповідно кожна товарна біржа самостійно визначати час проведення торгів. Важливою умовою є нормативне закріплення в Правилах біржової торгівлі конкретної вказівки днів і часу проведення торгів. Кожний учасник біржової торгівлі завчасно сповіщається про час проведення торгів у т.ч. і відповідних змінах. Порушення цього правила може бути основою для визнання біржових торгів не відбулися.
В Україні основним критерієм визначення часу проведення торгів є максимальне задоволення інтересів учасників біржової торгівлі, тому в кожному випадку приймається до уваги цілий ряд факторів, у т.ч. і час торгів на інших товарних біржах. Однак, як правило, торги проводяться один раз у тиждень (рідше два рази) у ранкові години.
Аналіз діяльності товарних бірж в Україні дозволяє зробити висновок, що на практиці має місце формальний підхід до визначення часу проведення торгів. Це стало серйозною перешкодою для координації діяльності різних товарних бірж України при організації й проведенні біржових торгів по однотипних товарах у режимі єдиного реального часу.
Торги на закордонних біржах проводяться зазвичай два рази на день (вранці та ввечері). Усередині біржової сесії часто виділяють періоди по 30—40 хв., між якими існують 5-10 хвилинні перерви. Зміни часу проведення біржових торгів повинні бути повідомлені учасникам біржової торгівлі не пізніше 10 днів до початку торгів. Про початок або кінець біржових торгів всі учасники сповіщаються звуковим або світловим сигналом.
Час біржової сесії визначають не довільно, а відповідно часу діяльності бірж подібного товару в інших країнах або часових поясах. Так, час укладання угод з нафтою й дизельним паливом на біржах США й Великобританії визначено таким чином, щоб закінчення торгівлі в Лондоні збігалося з його початком у Нью-Йорку.
Таким чином, час біржової сесії — не просто організаційний момент. Воно має важливе юридичне значення. Угоди, укладені до початку й після закінчення біржової сесії, не вважаються біржовими й не реєструються. До учасників торгівлі, які порушили це правило, застосовуються штрафні й інші санкції.
У практиці біржової торгівлі має місце й трохи інший підхід. Так, у Великобританії деякі біржі відносяться до торгівлі до й після сесії більш ліберально. Наприклад, Лондонська біржа металів у своєму розкладі навіть передбачає певний час (10-15 хв. до початку й після закінчення сесії) для позабіржової торгівлі, що називається "керб". Однак такі угоди не реєструються, і на них не поширюються гарантії біржі.
Порядок організації й проведення біржових торгів передбачає два основних етапи: перший етап — підготовка біржових торгів; другий етап — безпосереднє проведення торгів.
На першому етапі суб'єкти, що бажають взяти участь у біржових торгах, виражають свій намір шляхом подачі заяви за встановленою формою (форму, час і спосіб подачі заяви визначає біржа). У заяві обов'язково вказується строк її дії. Товарна біржі як організатор торгів приймає й реєструє заяву. При цьому біржа може передбачити надання додаткових документів. Так, зокрема, Правила біржової торгівлі багатьох товарних бірж України передбачають, що одночасно із заявою повинні бути представлені такі документи як: довідка про наявність заявленої кількості продукції на біржовому складі, сертифікат про відповідність продукції вимогам по якості, документ про оплату гарантійного внеску.
Відповідно до Положення про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб й їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок одночасно із заявкою на закупівлю вповноважений покупець зобов'язаний надати підтвердження банку (казначейства) про наявність коштів на проведення закупівлі (п. 6 Положення). На основі представлених заяв товарною біржею формується інформаційний бюлетень на даний біржовий торг, що надається брокерам і членам товарної біржі до початку торгів. Продовження терміну дії або зняття заяви, а також зміна інформації проводиться в певний термін й у порядку, установленому біржею.
У день проведення торгів здійснюється реєстрація учасників. Особи, що не пройшли процедуру реєстрації, у торгівельний зал біржі не допускаються. До початку біржового торгу товарна біржа, як організатор торгів, зобов'язана забезпечити матеріально-технічне забезпечення торгівельного залу відповідно до пропонованих вимог.
Другий етап передбачає безпосереднє проведення біржових торгів у призначений час біржової сесії. Процедура біржового торгу здійснюється за принципом аукціону. Біржові аукціони бувають трьох типів: англійський; голландський; темний. В англійському аукціоні ставки піднімаються, а торги тривають доти, поки лот не буде проданий покупцеві, що запропонував найбільш високу ціну. Голландський аукціон починають із більш високої ціни, що поступово знижують, поки не виявиться покупець, готовий придбати лот. Темний аукціон характеризується тим, що всі покупці заявляють свої ставки, а лот продається тому, хто запропонував найвищу ціну. При будь-якому виді аукціону власником товару стає той, хто запропонував більш високу ціну.
Відповідно загальний порядок проведення біржових торгів на товарних біржах України виглядає в такий спосіб:
Маклер повідомляє про початок торгів і послідовно називає номер позиції відповідно до бюлетеня даного біржового дня. Брокер-продавець піднімає реєстраційний номер, підтверджуючи свою присутність у залі. При відсутності продавця, позиція, яку він заявив, знімається з торгів. Брокер-по-купець сповіщає про готовність купити товар по цій позиції бюлетеня за оголошеною ціною шляхом підняття реєстраційного номера. Якщо інших покупців немає, угода вважається укладеною. Якщо покупців виявиться більше одного, між ними проводиться конкурентний торг на збільшення. Брокер-покупець, що запропонував найбільшу ціну, вважається стороною угоди. Якщо покупців на оголошену позицію не виявлено, брокер-продавець може запропонувати зниження ціни. При виявленні покупця маклер фіксує ціну продажу й повідомляє продаж позиції. Якщо після пропозиції про зниження ціни покупець не виявлений, позиція знімається з торгів. У випадку, коли під час зниження ціни виявиться більше одного покупця, проводиться конкурентний торг на збільшення ціни.
Після оголошення всіх позицій бюлетеня на продаж маклер надає можливість брокерам для заяв і пропозицій, які мають відношення до змісту торгів або їхньої процедури. Брокери, які уклали угоду, підписують пакет, у якому вказуються дані торгів, позиція бюлетеня, кількість, ціна, реєстраційний номер брокера, і здають його реєстраторові. Учасники біржових торгів, що уклали біржові угоди, запрошуються до біржових реєстраторів для оформлення біржового контракту. Протягом установленого строку біржа видає підсумковий бюлетень результатів торгів.
Таким чином, біржові торги являють собою досить формалізовану процедуру з виконання певних юридичних дій як з боку організатора біржових торгів — товарної біржі, так і з боку учасників біржової торгівлі. При цьому між товарною біржею й членами товарної біржі виникають правовідносини, у яких обидві сторони наділяються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, як на етапі підготовки, так й у процесі проведення торгів, є підставою застосування санкцій до винної сторони в порядку, установленому Правилами біржової торгівлі.

Учасники біржової торгівлі можуть бути розділені на дві основні групи:
1) учасники біржової торгівлі, що мають право укладати біржові угоди (члени товарної біржі, брокери);
2) представники біржі, що організують укладання угод і контролюють хід ведення біржових торгів;
Основним критерієм такого розподілу є наявність у суб'єкта спеціального правового статусу, що передбачає наявність певних прав й обов'язків як учасника біржової торгівлі.
Для розуміння цього, становить інтерес визначення статусу учасників біржової торгівлі в російському законодавстві минулого століття. Так, членами біржового співтовариства могли бути далеко не всі відвідувачі біржі. Для того, щоб стати членом біржового товариства необхідно було задовольняти наступні умови: по-перше, необхідно, як постійний відвідувач, сплачувати встановлений щорічний внесок на користь біржі; по-друге, необхідно належати до кола промислових діячів, на яких указує устав, як на можливих кандидатів у члени біржового співтовариства. У ст. 660 Торгівельного Уставу закріплювалося, що право відвідувати біржу й проводити встановленим біржовим товариством плати торгівельні справи мають особи всіх станів у межах торгівельних прав, кожному з них за законом приналежних. Як підкреслював О. Штиллих, думка про біржі як професійні збори купецтва не витримана в уставах бірж. Відповідно до останнього, вся біржова публіка, до складу якої можуть входити й іноземці й жінки, розділялася на три категорії відвідувачів: випадкових, тимчасових і постійних. Остання категорія у свою чергу розпадалася на дві групи відвідувачів, з яких в одну включені всі несамостійні біржові діячі, як прикажчики, конторники й артільники, і в іншу — всі самостійні, що укладають угоди особисто або через уповноважених осіб від свого імені [2, с 287].
У цей час коло осіб, що мають право бути учасниками біржової торгівлі й укладати біржові угоди на товарних біржах, також обмежений і представлений двома категоріями суб'єктів - членами товарної біржі й брокерами.
Членами біржі, згідно ст. 8 Закону, є юридичні й фізичні особи, які виступили засновниками біржі, а також прийняті в її склад відповідно до уставу біржі вітчизняні й іноземні юридичні й фізичні особи. При цьому членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів (ст. 279 ГК України).
Законодавство України й Правила біржової торгівлі різних товарних бірж не припускають класифікації членів біржі. У той же час аналіз закордонної практики показує, що склад членів товарних бірж не є однорідним. Як правило, на кожній товарній біржі, діють кілька видів членів, що мають різний обсяг прав й обов'язків. Так, на Чиказькій товарній біржі члени біржі розділені на три групи:
— повні члени, наділені правом здійснювати біржову торгівельну діяльність всіма видами товарів, які перебувають в обігу на біржі;
— асоційованих членів, що мають право торгувати на біржі окремими, чітко визначеними групами або видами товарів;
— члени біржі, які торгують опціонами.
Класифікація членів біржі проведена й у законодавстві
інших країн. Так, відповідно до закону РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» на російських біржах діють повні й неповні члени. Повні члени мають право участі в торгах на всіх товарних секціях біржі й право на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів біржі. Неповні члени мають право участі в біржових торгах тільки на відповідній секції біржі й право на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів секції біржі.
Коло учасників біржових торгів на товарних біржах не обмежується лише членами біржі. Ще одним різновидом учасників біржової торгівлі є суб'єкти, що мають особливий статус — брокери. Брокерами, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону, визнаються фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно її уставу, обов'язки, які полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на здійснення біржових операцій шляхом підбору контрактів і подання здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі.
Практично аналогічне положення містить ст, 281 ГК України. Варто підкреслити, що статус брокера як учасника біржових торгів істотно обмежений тому що брокер не може виступати від свого власного імені й завжди діє від імені члена товарної біржі. Таким чином, посередницькі функції брокера зведені тільки до виконання вказівок члена товарної біржі. Разом з тим біржове законодавство багатьох країн передбачає, що саме брокер, як посередник, виконує більшу частину біржових операцій, маючи при цьому статус члена товарної біржі. Як видно, тенденція інтеграції національного законодавства України й міжнародного законодавства вимагає відповідного уточнення статусу брокера, як учасника біржових торгів [10, с 376].
Відповідно до законодавства України відвідувачі товарної біржі не мають права укладання біржових угод. Тому одержала поширення практика, коли особа приймається членом товарної біржі на певний строк (в окремих випадках це можуть бути навіть одні торги). Такий підхід, хоча формально й відповідає вимогам законодавства, однак суперечить загальній суті біржової торгівлі.
Варто звернути увагу, що на багатьох біржах СІЛА, Європи й країн СНД як учасників біржових торгів допускаються відвідувачі (разові й постійні). Статус постійного відвідувача біржі суб'єкт може одержати, маючи відповідний абонемент, на певний строк, для участі в біржових торгах. За цим абонементом особа може відвідувати біржові торги й приймати в них участь. При цьому дана категорія учасників підрозділяється на постійних і разових відвідувачів. Поділ відвідувачів на постійних і разових, залежить від тривалості допуску їх до біржових торгів. Разові відвідувачі мають право брати участь у торгах на біржі протягом одного біржового дня й тільки в одній торгівельній секції. За право участі в торгах біржові відвідувачі платять певну грошову суму, установлену біржею. У своїй діяльності вони керуються правилами біржової торгівлі. їм дозволено укладати в біржових зборах угоди тільки від свого імені й за свій рахунок. Вони вправі укладати, як правило, тільки угоди з реальним товаром, а в деяких випадках також форвардні угоди.
У біржовому законодавстві України термін «відвідувачі» використовується, але в це поняття вкладається зовсім інший зміст. Відповідно до пункту 3.4. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією «відвідувачам заборонено прямо або безпосередньо втручатися в хід біржових торгів», що однозначно відводить їм роль не учасників торгів, а спостерігачів. Такий підхід є особливістю національного біржового законодавства України, що виключає з кола осіб, що мають право укладати біржові угоди, відвідувачів. Разом з тим саме ця група учасників є однією з найбільш численних представників учасників біржових торгів у країнах СНД.
Таким чином, виділяючи вищевказані групи членів товарної біржі, брокерів і відвідувачів як учасників біржових торгів, варто підкреслити, що основною ознакою будь-якого суб'єкта приналежного до даної групи є наявність права на укладання біржової угоди. Реалізація даного права й припускає здійснення ряду дій, спрямованих на встановлення договірних відносин між продавцями й покупцями з використанням такого способу як біржові торги. У той же час різний обсяг наданих прав є критерієм, що дозволяє класифікувати склад учасників біржових торгів. Закріплення відповідної класифікації в біржовому законодавстві України буде відповідати як історичним традиціям у цій сфері суспільних відносин, так і сучасним тенденціям розвитку біржового ринку.
Друга група учасників біржових торгів — представники товарної біржі, що організують укладання угод і контролюють хід ведення біржових торгів.
До осіб, що організують укладання біржових угод, належать співробітники біржі, що перебувають або працюють у торгівельному залі:
— маклери, що ведуть біржовий торг;
— помічники маклера, що фіксують укладання угоди у своєму колі;
— співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, що допомагають брокерам оформити укладену угоду;
— працівники відділу бюро експертизи біржі;
— працівники юридичного відділу біржі.
Основною функцією зазначених осіб є організація
біржових торгів відповідно до встановлених правил шляхом надання відповідних послуг суб'єктам господарювання при укладанні угод. У цьому розумінні кожний із зазначених суб'єктів є представником товарної біржі як організатора торгів і відповідно наділяється певними правами й обов'язками, а також несе відповідальність за свої дії перед товарною біржею як працівник біржі. У той же час відповідальність за дії своїх представників перед учасниками біржових торгів несе товарна біржа як організатор торгів.
До осіб, що контролюють хід ведення біржових торгів, належать: державний комісар; члени біржового комітету; члени ревізійної комісії; старший маклер; начальник відділу організації торгів біржі. Основною функцією таких суб'єктів є контроль за дотриманням установленого порядку проведення біржових торгів у межах своїх повноважень. Зазначені особи наділяються відповідною компетенцією іі владними повноваженнями, аж до призупинення біржових торгів, а також видалення з торгівельного залу осіб, не виконуючі вимоги Правил біржової торгівлі.
Кожний із зазначених суб'єктів цієї групи має право діяти тільки в рамках компетенції, обумовленої Уставом товарної біржі й Правилами біржової торгівлі. На жаль, аналіз правил біржової торгівлі різних товарних бірж України, показує, що в них відсутні положення про таку компетенцію, і це є однією із причин порушення прав й інтересів учасників біржових торгів.
Таким чином, стан правового положення учасників біржових торгів в Україні вказує на необхідність більш детальної класифікації учасників біржової торгівлі на рівні законодавства, а також конкретизації їхніх прав й обов'язків, у тому числі й у локальних нормативно-правових актах товарної біржі (правилах, положеннях, інструкціях і т.д.

Розрізняють такі методи біржової торгівлі як публічний торг й електронна торгівля. Вибір методу ведення біржової торгівлі в різних країнах залежить від багатьох факторів, серед яких: особливості біржового ринку, загальний рівень розвитку економіки тієї або іншої країни, вплив міжнародної біржової торгівлі, традиції й ряд інших.
Основним методом ведення біржової торгівлі на товарних біржах в Україні є публічний торг, заснований на принципах аукціону. Даний метод з невеликими модифікаціями можна спостерігати в практиці всіх товарних бірж України. Однак, як показує досвід біржової торгівлі, цей метод укладання біржових угод є найбільш ефективним при більших кількостях угод, що укладаються. Відсутність цього показника на товарних біржах України зводить біржову торгівлю до формальної процедури, без якої-небудь реальної конкуренції, як з боку покупців, так і продавців.
Більш прогресивним є метод електронної торгівлі, що, поряд з методом публічного торгу, використовують при укладанні біржових угод багато товарних бірж у різних країнах. До переваг використання такого методу фахівці відносять, насамперед: швидкість обміну пропозиціями, можливість одночасного укладання угод на різних біржах у режимі реального часу, зниження фінансових витрат, виключення посередників й ін. Крім цього, спеціальні програми дозволяють забезпечити високий рівень конфіденційності обміну інформацією [11, с 100].
Ці фактори привели до появи й у практиці біржової торгівлі в Україні електронних торгівельних систем (далі — ETC). Так, в 2002 році на Придніпровській товарній біржі був створений модельований комплекс електронної біржової системи торгівлі товарними деривативами, базовим активом, якого є сільськогосподарська продукція. Розроблений модельований комплекс забезпечує базову платформу для відпрацьовування сеансів торгівлі товарними деривативами на центральній площадці біржі, а також на віддалених площадках у реальному масштабі часу. Як віддалені площадки можуть виступати агротоварні біржі. Доступ до центральної площадки забезпечується через Інтернет. На модельованому комплексі реалізована підсистема відділеного доступу й передачі даних між центральною площадкою й віддаленими площадками.
Варто підкреслити, що основу Концепції розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі в Україні також становить впровадження електронних біржових площадок, що дозволяють торгувати в режимі реального часу. Однак дотепер біржова торгівля з використанням ETC на товарних біржах України носить обмежений характер.
Це багато в чому пояснюється відсутністю досвіду й необхідної правової бази, що відображає специфіку цієї форми біржової торгівлі. Так, правова основа ведення біржової торгівлі з використанням ETC представлена, насамперед, Правилами біржової торгівлі, затверджуваними біржами. У теж час, як показує їхній аналіз, багато положень Правил не відповідають загальним нормам ГК України, ГК України, Закону України «Про електронні документи й електронний документообіг», Закону України «Про електронно-цифровий підпис» й інших нормативно-правових актів.
Такий стан правової основи електронної торгівлі вказує на необхідність її вдосконалювання. Виникає інтерес до досвіду такої торгівлі на товарних біржах в інших країнах.
Перша ETC була встановлена на Новозеландській ф'ючерсній й опціонній біржі в січні 1985 року. Надалі процес автоматизації біржової торгівлі йде досить активно як на виникаючих біржах, так і на вже існуючих. В 1990-1992 р. кількість ETC на товарних біржах різко збільшилася, і нові електронні системи введені на товарних біржах Австрії, Бельгії, Фінляндії, Італії, Японії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, США й Великобританії. Більшість нових бірж, торгівля на яких почалася після 1990 p., зволіли використовувати винятково ETC, відмовившись від традиційного біржового кола.
Сьогодні з товарних бірж, що використовують системи електронної торгівлі, повністю автоматизовані наступні:
• Бельгійська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Німецька товарна біржа,
• Ірландська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Новозеландська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Зернова біржа в Осаці,
• Підрозділ біржі цінних паперів в Осаці,
• Біржа цукру в Осаці,
• Австрійська ф'ючерсна й опціонна біржа,
• Швейцарська біржа опціонів і фінансових ф'ючерсів,
• Токійська товарна біржа,
• Токійська зернова біржа,
• Міжнародна токійська біржа фінансових ф'ючерсів.
Усього близько ЗО товарних бірж у різних країнах, використовують системи електронної торгівлі. Як підкреслює Є.Н. Сохацька, уже в 2002 році не залишилося ні однієї біржі, де б не було б хоча б деяких елементів електронного трейдингу [12, с. 313]. Це стало основою значного росту числа укладених біржових угод на товарних біржах Європи, США, Азії. Так, тільки на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів (LIFFE) і Паризькій біржі фінансових ф'ючерсів (MATIF) річні темпи збільшення кількості укладених термінових контрактів, останнім часом склала більше 500 %. Сьогодні товарним біржам Європи належить приблизно половина світового термінового ринку. На ф'ючерсній й опціонній біржі «Фокс» (Великобританія) щорічно укладається приблизно 300 тис. контрактів на поставку кави, какао, цукру з використанням електронних торгівельних систем.
Прикладом може служити також і наступний факт. Перші торги, проведені 9 січня 2002 p., товарною біржею IntercontinentalExchange (ICE) показали результат 4,3 млрд. дол., що на 75% перевищує середній обсяг торгів у грудні 2001 р. (2,5 млрд. дол.). У торгах багатопрофільної електронної біржі ІСЕ беруть участь 500 найбільших світових торгівельних компаній. Акціонерами ІСЕ є більше 100 ведучих трей-дерів в області енергетики й металурги, а також брокерів і банків. В ІСЕ система електронних торгів установлена на більш ніж 8500 комп'ютерах в усім світі, з яких трейдери щодня можуть брати участь у торгах з більш, ніж 600 товарних позицій. Цей список містить сиру нафту й нафтопродукти, природний газ, електроенергію, дорогоцінні метали й інші товари. Форми контрактів передбачають фізичну доставку, а також фінансово збалансовані товарообміни, знижки й опціони, засновані на ряді фіксованих і плаваючих цінових індексів.
ETC являє собою програмно-апаратний комплекс у вигляді локальної комп'ютерної мережі. До складу комплексу входить серверна частина із програмним забезпеченням, у якому втримуються правила допуску членів біржі до торгівлі, порядок укладання угод, процедура клірингу, порядок інформаційного обслуговування учасників торгівлі, системи захисту інформації, процедури управління й регулювання ринку й т.д. Частиною ETC є мережа робочих місць брокерів, що представляє собою персональні комп'ютери, що входять до складу локальної комп'ютерної мережі біржі. До електронних систем подібного типу пред'являються наступні вимоги:
— високий ступінь функціональної надійності,
— відповідність показників безпеки, відповідно до існуючих міжнародних стандартів,
— технологічне забезпечення високої ліквідності торгівельних інструментів,
— закритість службової інформації,
— гнучкість програмного й апаратного забезпечення,
Члени товарної біржі й брокери формують свої заявки
на покупку або продаж й в електронному виді посилають у торгівельну систему, указавши свій ідентифікаційний номер і код. Подані заявки реєструються в торгівельній системі протягом торгівельної сесії. У заявці повинні бути зазначені всі істотні умови біржової угоди. При цьому всі необхідні умови, зазначені в заявці, стандартизовані й не можуть змінюватися стороною за своїм розсудом. Єдиною змінною величиною є ціна й кількість товару. Форма заявки затверджується біржею, а у випадках, передбачених законом, додатково узгоджується з компетентним державним органом.
Всі подані заявки фіксуються по черзі з обліком зазначених у них ціни й часу реєстрації. За заявками на продаж пріоритетне виконання належить заявкам з меншою ціною, за заявками на покупку пріоритет належить заявкам з більшою ціною. Якщо подані заявки з однаковою ціною, пріоритетному виконанню підлягають заявки, раніше зареєстровані.
Заявки автоматично перевіряються на можливість виконання угоди, а також на наявність у торгівельній системі зустрічних заявок. При укладанні угод угода досягається автоматично в результаті збігу по ціновій ознаці двох протилежних заявок.
Укладена угода підлягає реєстрації в торгівельній системі шляхом занесення до торгівельного реєстру укладених угод. Записи в такому реєстрі угод мають силу договору для учасників торгів, що уклала угоду. Всі зареєстровані біржею в торгівельній системі біржові угоди набувають юридичну чинність і не вимагають із боку учасника торгів підписання додаткових документів.
У характеристиці будь-якої системи електронних біржових торгів важливим є алгоритм, який використовується для укладання біржових угод. Більшість систем електронної торгівлі застосовують для підбора покупців і продавців алгоритм "ціна/час", тобто пріоритет при укладанні угод одержують ті команди, які містять найкращу ціну (найвищу ціну покупця й найнижчу ціну продавця), а серед команд із однаковою ціною пріоритет віддається тій команді, що була уведена в систему раніше неї. Цей алгоритм використовується на 21 з ЗО бірж, на яких ведеться електронна торгівля. Так в електронній системі лондонської біржі ЛИФФЕ застосовується алгоритм, що імітує звичайний торг у біржовому колі, тобто використовується метод найкращої ціни в сполученні з методом розподілу обсягу (кількості) товару порівно між декількома покупцями/продавцями. На деяких японських біржах — Токійській зерновій, Токійській біржі цукру, зерновій біржі в Осаці й біржі цукру в Осаці — установлена електронна система "СТ5", у якій для ф'ючерсів використовується метод електронного аукціону (тобто всі угоди за день проходять по одній і тій же "ціні дня" — ціні, що склалася в результаті проведеного електронною системою аукціону), а для опціонів — алгоритм "ціна/час".
Використовуючи ETC біржа, як організатор торгів, з одного боку, регулює ринок, використовуючи автоматизовану систему лімітування, з іншого боку — установлює різні обмеження для всіх учасників торгів (цінові й об'ємні фільтри на подачу заявок для всього ринку, різні ліміти на конкретних учасників або їхньої групи, обмеження на частку ринку, установлення коридорів цін і т.д.).
Головна перевага електронної форми проведення біржових торгів — можливість проведення торгівельних операцій у будь-який час доби. Брокери можуть торгувати в ті години, коли звичайна біржа закрита, тобто це потенційний додатковий прибуток для брокерських компаній. Позитивним моментом є й максимальний доступ брокерів на ринки. Брокер може й не бути присутнім особисто на торгах у біржовому колі, а перебувати практично в будь-якій крапці земної кулі. Електронна біржа, як правило, має більш низькі операційні витрати. Крім цього електронна система дає таку немаловажну перевагу, як конфіденційність.
Головний недолік електронної біржі — низька активність і ліквідність електронного ринку. Електронна система не дає переваг трейдерам (торговцям за свій рахунок), тому що ті не можуть використати з вигодою для себе свою інтуїцію, на якій і заснована їхня робота в кільці. Трейдери звичайно відкривають і закривають позиції протягом одного дня, опираючись на своє відчуття й розуміння поточної ситуації на ринзі. Тому причини психологічного характеру гальмують поширення електронної торгівлі.
Крім цього брокери, що працюють із системою Глобекс, виявили в ній наступні недоліки. Система не сприймає команду припинення виконання наказу, а це для брокера дуже незручно. Поряд із цим, у системі є програмні недоробки, що виникають при уведенні наказу [11, с 108]. Звичайні людські помилки (застереження) перестають бути такими в процесі електронної торгівлі. Якщо брокер у біржовому колі бачить, що інший брокер явно помилився, він може пошкодувати його й "не ловити на слові".
Електронна торгівля — зовсім інша справа. За помилку при уведенні наказу в комп'ютер можна заплатити дуже дорого. Наприклад, в 1998 р., трейдер компанії Salomon Brothers поклав руку на клавіатуру комп'ютера, випадково пославши в такий спосіб замовлення на продаж 14 500 ф'ючерсних контрактів на суму 7,3 млрд. франків ($960 млн.). Біржа відмовилася анулювати угоду. Відомо також, що кілька помилок було зроблено на терміновій біржі Eurex, включаючи дві в 2000 р. [14].
Таким чином, практика використання ETC на товарних біржах інших країн й в Україні свідчить про переваги такої форми біржових торгів, але при обов'язковій наявності відповідного законодавства, що регулює такі відносини

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття й види товарних бірж 3 страница	\|	Поняття й види товарних бірж 5 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.