Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



СПІВВІДНОШЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ТА НАУКИ

ФІЛОСОФІЯ НАУКИ В СУЧАСНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ФІЛОСОФІЇ ТА НАУКИ

ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

СПІВВІДНОШЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ТА НАУКИ

ПЛАН.

ТЕМА ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ЯК ОСНОВА НАУКОВОГО ЗНАННЯ

 

Мета: ознайомити студентів з сутністю наукового знання, визначенню ролі філософії науки в дослідженні проблем виникнення науки, структури, динаміки, рівнів та форм наукового знання,а також засобів і методів наукового пізнання.

 

Філософію науки слід розуміти, перш за все, як таку галузь, в межах якої пропонуються, вивчаються, порівнюються моделі розвитку науки.

Перейдемо до розгляду співвідношення науки та філософії. Філософські підстави науки дають загальні орієнтири для пізнавальної діяльності, виконують евристичний роль, сприяють формуванню нових методів наукового дослідження.

Звичайно, філософські підстави змінюються разом з революціями в науці, змінюються набори цих підстав, але все-таки зберігається певна спадкоємність.

Філософія, умовно, скажімо, надає наукову картину світу, тобто цілісну систему уявлень про загальні властивості та закономірності дійсності. Будується ця картина з узагальнення та синтезу фундаментальних наукових понять і принципів. Зазвичай розділяють побудову загальної картини світу (тобто про природу, суспільство, пізнання). Існує й природознавча картина світу. Вона може бути фізичною, астрономічною, хімічною, біологічною тощо.

Тепер поставимо таке проблемне питання – це питання про науковість самої філософії. Основоположником філософії науки був родоначальник позитивізму О.Конт. Було проголошено тезу: «Наука сама собі філософія». Науки про природу (Конт був фізиком) можуть одна з одною не пов’язані: наукове зображення світу складається з розрізнених фрагментів і забезпечується позитивною філософією. Ф. Енгельс був першим, хто відкинув таке подання. Він стверджував, що з усієї попередньої філософії самостійне існування зберігає ще вчення про мислення та його закони - формальна логіка й діалектика. Все інше входить в позитивну науку про природу і історію. Філософія позитивізму виявилася живучою. Вона по суті позбавляє вчених від будь-якого впливу філософії. А в дійсності, в перспективі взаємовідношення філософії і науки стає дедалі тісніше.

В науці справи складаються так, що якщо різні вчені, які досліджують одну й ту саму проблему, отримують ідентичний результат, то він вважається науковим і приймається науковою спільнотою. В філософії ж має місце велика кількість авторизованих концепцій і прагнення до самовираження в пошуку загального. У філософії, на відміну від наук, своя специфіка понятійного апарату. Тут знання виступає у вигляді розгорнутого обговорення, визнання труднощів аналізу, наявність критичного зіставлення та оцінки можливих шляхів вирішення тієї чи іншої проблеми. У свій час І. Ньютон наголошував: «Фізика, бережися метафізики!». Він мав на увазі те, що в умоглядної філософії неможливо знайти одну-єдину відповідь на поставлене запитання. В філософії немає таких істин, які не викликали б заперечень. Відомий декартівський вислів стверджує: «піддавав все сумніву».

Мова філософії суттєво відрізняється від мови науки, в якої чітка фіксація термінів і предмету. У філософії мова категорій гранично широкого змісту. Філософські поняття настільки широкі, що не можуть мислитьсь складовими інших, більш широких понять: причина і наслідок, необхідність і випадковість тощо. Але всі ці категорії та поняття об’єктивні і наукові.

У філософії суттєвим є й чітко виражений національний елемент. У цьому також цінність філософії. Таким чином, історичні паралелі філософії науки цілком очевидні.

Три кити, на яких тримається науковий будинок: а) досвід, б) логіка, в) критика. Серед них є місце і філософії, а саме: тлумачення досвіду, логіка і особливо критика. В останній виокремимо два аспекти: критика в галузі науки і критика філософського плану тих чи інших концепцій, теорій. Така критика неоднозначна. Різні філософські школи можуть по-своєму тлумачити наукові теорії.

 


Читайте також:

  1. АГД як галузь економічної науки
  2. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  3. Антропологічна спрямованість філософії Г.С.Сковороди.
  4. АПОЛОГІЯ «НАДЛЮДИНИ» У ФІЛОСОФІЇ Ф. НІЦШЕ
  5. Б. Обчислювальні науки
  6. В системі вищої освіти і науки України
  7. Варіанти співвідношення потреб і виробництва
  8. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
  9. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
  10. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  11. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  12. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.




Переглядів: 2642

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Філософія як вид знання: основні вимірювання | ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.036 сек.