МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Елементи педагогічної майстерності
Сучасні вчені–педагоги (академік І.А.Зязюн та ін.) виділяють такі елементи педагогічної майстерності: 1) гуманістична спрямованість особистості педагога; 2) професійна компетентність; 3) здібності до педагогічної діяльності; 4) педагогічна техніка. Гуманістична спрямованість – найголовніша характеристика майстерності; це спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки і стосунків. Це вияв професійної ідеології соціального працівника, його ціннісного ставлення до професійної діяльності, її мети, змісту, засобів, суб’єктів. Педагогічна спрямованість особистості кожного соціального працівника багатоаспектна. Вона передбачає ціннісні орієнтації: на себе – самоутвердження (щоб бачили в мені кваліфікованого вимогливого, справжнього соціального працівника); на засоби педагогічного впливу (коли найважливіше для соціального працівника – програма дій, заходи, способи їх пред’явлення, засоби реалізації плану дій соціального працівника і клієнта); на клієнта (залучення його до активної самореалізації); на мету соціальної діяльності. Для соціального працівника провідною повинна бути орієнтація на головну мету за гармонійної узгодженості всіх інших: гуманізація діяльності, гідного самоутвердження, доцільності засобів, врахування потреб клієнтів. Лише за умови почуття відповідальності перед клієнтом, соціальною службою, колегами, суспільством, державою, усвідомлення мети і великої любові до клієнтів, професії починає формуватися професійна майстерність соціального працівника. Професійна компетентність – основа професійної майстерності. Зміст професійної компетентності – це зміст теоретичної і практичної готовності соціальний працівника. Зміст теоретичної підготовки передбачає не лише знання, уміння й навички, а й форми виявлення теоретичної підготовки. Такою формою є узагальнене вміння теоретично мислити, що в свою чергу, передбачає наявність у соціального працівника аналітичних, прогностичних, проективних і рефлексивних умінь. А зміст практичної підготовки передбачає організаторські (мобілізаційні, інформаційні, організаційні тощо) та комунікативні (перцептивні, власне уміння спілкування, педагогічної техніки) уміння. Здібності до педагогічної діяльності важливий елемент у структурі професійної майстерності соціального працівника. Вони залежать від особливостей перебігу психічних процесів, що сприяють успішній професійній діяльності. Генеральна здібність, що об’єднує всі інші – це чутливість до людини, клієнта. В сучасній соціологічно–педагогічній науці виділяють шість провідних здібностей до педагогічної діяльності: 1) комунікативність – професійна здатність соціального працівника, педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкування; 2) перцептивні здібності – професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину; 3) динамізм особистості – здатність активно впливати на іншу особистість; 4) емоційна стабільність – здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь–якої ситуації, незалежно від зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив; 5) оптимістичне прогнозування – прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості; 6) креативність – здатність до творчої спроможності генерувати незвичайні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації. Здібності до роботи в соціальній сфері, до педагогічної діяльності певною мірою можна оцінити в залежності від того, як швидко здійснюється професійне навчання. Четвертий елемент педагогічної майстерності – педагогічна техніка – як форма організації поведінки педагога, соціального працівника. Знання, спрямованість і здібність без умінь, без володіння способами дії не є гарантією високих результатів. Педагогічна техніка – це вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент впливу, це прийоми володіння собою – (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами). Високий рівень майстерності надає нової якості всій роботі соціального працівника: формується професійна позиція, що акумулює в собі вищі рівні спрямованості, знання і готовності до дії; розвинуті знання стають інструментом для самоаналізу і вияву резервів саморуху; високий рівень здібностей стимулює саморозкриття особистості, а вдосконалення педагогічної техніки – пошук результату, адекватного задуму. Критерієм майстерності соціального працівника є: доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (характер стосунків з клієнтами, учнями), оптимальність (у виборі засобів), творчість (за змістом діяльності). В оволодінні педагогічною майстерністю виділяють кілька рівнів: Елементарний рівень. У соціального працівника наявні лише окремі якості професійної діяльності. Найчастіше – це володіння знаннями для виконання соціальної роботи, володіння собою, етикет ділового спілкування. Проте через брак спрямованості на вирішення потреб клієнта, техніки організації діалогу продуктивність його соціальної роботи є недостатньо високою. Базовий рівень. Соціальний працівник володіє основами професійної майстерності: конкретні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з клієнтами і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет соціальної роботи, впевнено й самостійно організовано соціальну роботу з клієнтами. Цього рівня, зазвичай, досягають наприкінці навчання у вищому спеціальному навчальному закладі. Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій соціального працівника, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Соціальний працівник самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням високий рівень забезпечення професійних вимог. Творчий рівень. Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності. Соціальний працівник самостійно конструює оригінальні, професійно доцільні прийоми взаємодії. Діяльність будує, спираючись на рефлексивний аналіз. Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності. Завдання вищого навчального закладу – допомогти студентові опанувати основами професійної майстерності для усвідомленого і продуктивного початку професійної діяльності: сформувати гуманістичну спрямованість, дати ґрунтовні знання, розвинути педагогічні здібності, озброїти технікою взаємодії, підготувати до професійного аналізу великого розмаїття соціологічних ситуацій.
Читайте також:
|
||||||||
|