Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Робота класного керівника з вивчення учнів

Провідним функціональним обов'язком класного керівни­ка є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчи­телів, що працюють з вихованцями. Учитель-вихователь пови-

нен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колек­тивів.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил.

1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкрет­ного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Діагностика має виявляти не лише наявний рівень роз­витку конкретної особистості, але й проектуватися, за висло­вом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого роз­витку".

4. Рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика відповідної її діяльності, а процес розвитку розглядатися як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистостей школярів та їх колективів важли­ве не саме по собі. Воно завжди має бути спрямоване на розв'я­зання конкретних педагогічних задач.

6. Вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціаль­но-психологічного зростання.

7. Прагнути дотримання комплексності у вивченні учнів, охоплювати усі сторони фізичного, психічного і соціального розвитку.

8. Застосування методів та методик вивчення учнів і шкіль­них колективів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, має відбуватися у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою мають бути охоплені усі учні; вона має про­водитися систематично.

11. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки.

Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно від:

• характеру участі школярів при їх застосуванні — на па­сивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів

20*

діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні виміри, проективні);

• часу проведення — на одномоментні (анкетування, тесту­вання та ін.) та тривалі (цілеспрямоване спостереження, біогра­фічний метод та ін.);

• місця проведення — на шкільні (класні та позакласні) та лабораторні;

• сутності — на неекспериментальні (спостереження, анке­тування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тес­ти, шкалювання), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі методи.

Спостереження— це метод тривалого, планомірного опису особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку, які виявляються в діяльності та поведінці учнів під час навчально-виховного процесу і дають змогу систематизувати отримані показники і зробити певні висновки.

Бесіда— метод встановлення у ході безпосереднього спілку­вання особливостей фізичного, психічного і соціального розвит­ку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учня­ми, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователя-ми, які беруть участь у здійсненні навчально-виховної роботи з окремими учнями або колективом вихованців.

При підготовці та проведенні бесіди варто дотримуватися певних правил.

1. Бесіду з учнем потрібно починати із запитань на тему, яка може бути психологічно прийнятною для вихованця і сприяти­ме встановленню контакту.

2. Бесіда має проходити у час, коли учень не стомлений, за сприятливих умов, без присутності сторонніх осіб.

3. Успіх бесіди може бути достатнім, коли вона має плановий характер.

4. Запитання, які вихователь пропонує учневі, мають бути доступні й зрозумілі з урахуванням вікових можливостей, інди­відуальних особливостей, інтересів, потреб.

5. Не варто підказувати вихованцям бажані відповіді, вдава­тися до навідних питань.

6. Дотримувайтесь вимог педагогічного такту.

7. Не варто вдаватися до надто спрощених запитань, спілку­вання зводити до рівня жаргонної лексики.

8. Бесіда з учнем має тривати не більше 25—ЗО хвилин.

Аналіз продуктів діяльності— це метод вивчення учнів, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців з метою з'ясування рівня сформованості певних якостей, умінь, здібностей. З цією метою учитель-вихо-ватель вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи, малюн­ки, вишивки, моделі та ін.

Сутність діагностичних методів полягає в тому, що вони да­ють змогу не просто зробити опис тих чи інших особливостей розвитку вихованців, але й вимірюють їх, дають їм якісну і кількісну характеристику.

У процесі використання діагностичних методів відбувається пошук специфічних недоліків, відхилень від норм у певній си­стемі, шляхів їх корекції. Вони є певними засобами розв'язання педагогічних задач, мають підпорядковуватися навчальним і виховним функціям.

До діагностичних методів варто включити насамперед тесту­вання і шкалювання.

Тестом(від лат. test — випробування, дослідження) назива­ють короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких про­водяться психолого-педагогічні дослідження.

Шкалюванвя(від лат. scaling — визначення масштабу, оди­ниці виміру) — це діагностичний метод вимірювання, за допо­могою якого реальні якісні психолого-педагогічні явища одер­жали певне числове вираження у формі кількісних оцінок. Цей метод може бути використаний для оцінки якостей осо­бистості під час складання характеристики учнів, виявлення їх ставлення до різних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової та ін.).

Є три види шкал.

1. Оціночні шкали. Вони вирізняються відносною простотою, можливістю математичних методів обробки й аналізу резуль­татів дослідження. Сутність цього методу полягає в тому, що будь-які реальні психічні явища (якості) моделюють (відобра­жають) за допомогою числових систем за завчасно обумовле­ними оцінками.

Наприклад, для оцінки характеру стосунків учителя з учня­ми можна застосовувати таку шкалу оцінок.


Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
  3. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  4. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  5. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  6. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  7. II. Мета вивчення курсу.
  8. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
  9. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  10. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
  11. IV. Вивчення нового матеріалу.
  12. IV. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 1648

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Напрямки і форми роботи класного керівника | Характер стосунків Оціночний бал

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.