• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Роздіп 12 7 страница

• заслуховує інформації Голови Верховного Суду України, голів
судових палат Верховного Суду України, голів вищих спеціа­
лізованих судів та апеляційних судів щодо організації діяльності
судових палат та відповідних судів;

• дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосу­
вання законодавства, у разі необхідності визнає нечинними від­
повідні роз'яснення вищих спеціалізованих судів;

• приймає рішення про звернення до Конституційного Суду Ук­
раїни з питань конституційності законів та інших правових
актів, а також офіційного тлумачення Конституції України та
законів України;

• відповідно до Конституції України схвалює висновок щодо на­
явності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Пре­
зидент України, ознак державної зради або іншого злочину, а
також ухвалює подання до Верховного Суду України про не­
можливість виконання Президентом України своїх повноважень
за станом здоров'я;

• затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;

• здійснює інші передбачені законом повноваження.
Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним

за умови присутності на ньому не менше двох третин складу Пле­нуму. У роботі Пленуму Верховного Суду України беруть участь

Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України. Пленум Верховного Суду України скли­кається за необхідністю, але не рідше як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що виносяться на його роз­гляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніше як за десять днів до засідання. З розглянутих питань Пленум Верхов­ного Суду України приймає постанови.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є вищий господарський суд України, вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України згідно з Конституцією України та в поряд­ку, встановленому Законом України "Про судоустрій України". Вони складаються із суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціа­лізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Склад таких палат формується за поданням голови суду і затвер­джується президією вищого спеціалізованого суду, яка вирішує організаційні питання в суді й діє у складі голови суду, його за­ступників (вони одночасно є головами судових палат), заступників голів палат, а також суддів цього суду, обраних до складу президії відповідно до Закону України "Про судоустрій України".

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спе­ціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум ви­щого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований суд виконує такі функції:

• розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової
юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених проце­
суальним законом;

• веде і аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову
практику;

• надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою одна­
кового застосування норм Конституції України та законів у су­
довій практиці на основі її узагальнення й аналізу судової ста­
тистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомен­
даційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо
вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

• здійснює інші передбачені законом повноваження.

Справи у вищому спеціалізованому суді розглядаються коле­гіально.

Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом; здійснює проце­суальні дії і організаційні заходи, необхідні для забезпечення своє­часного та якісного розгляду справ; відповідно до закону здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання винесених за його участю судових рішень; здійснює інші передбачені законом повноваження.

Президія вищого спеціалізованого суду здійснює такі повнова­ження:

• розглядає питання організації діяльності суду, судових палат та
апарату суду;

• за поданням голови вищого спеціалізованого суду затверджує
склад кожної із судових палат;

• заслуховує інформацію голів судових палат про діяльність су­
дових палат;

• розглядає матеріали узагальнення судової практики і аналізу
судової статистики, приймає відповідні рекомендації;

• розглядає питання організаційного забезпечення діяльності су­
ду і виробляє пропозиції щодо його поліпшення;

• розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апа­
рату вищого спеціалізованого суду та підвищення їх кваліфі­
кації;

• заслуховує інформацію голів апеляційних та місцевих спеціа­
лізованих судів щодо організації роботи цих судів;

• опрацьовує пропозиції щодо кількості суддів у відповідних
спеціалізованих місцевих та апеляційних судах;

• надає методичну допомогу апеляційним та місцевим судам для
забезпечення правильного застосування ними законодавства;

• здійснює інші передбачені законом повноваження.
Засідання президії вищого спеціалізованого суду проводяться

не рідше одного разу на два місяці.

Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів ви­щого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів і здійснює такі повноваження:

• дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами
законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрис­
дикції;

• затверджує склад Науково-консультативної ради при вищому
спеціалізованому суді та положення про неї; затверджує склад
редакційної колегії друкованого органу вищого спеціалізовано­
го суду;

• визначає кількісний склад судців — членів президії вищого
спеціалізованого суду;

• заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду
про діяльність відповідних спеціалізованих судів, а також пові­
домлення заступників голови вищого спеціалізованого суду та
голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практи­
ку вирішення судових справ;

• вносить у встановленому порядку пропозиції щодо необхідності
змін чинного законодавства;

• приймає рішення про звернення до Конституційного Суду Ук­
раїни з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції
України;

• розглядає і вирішує інші питання, віднесені законом до його
повноважень.

Пленум вищого спеціалізованого суду скликається не рідше двох разів на рік.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Апеляційними загальними судами є апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди ре­гіонів, апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. За необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіаль­на юрисдикція яких поширюється на кілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господар­ські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.

В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі за­гального апеляційного суду утворюються судові палати в цивіль­них та кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляцій­ного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповід­ної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд України діє у складі судових палат у цивіль­них та кримінальних справах, а також військової судової палати.

Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

В апеляційних судах для вирішення організаційних питань діє президія апеляційного суду відповідно до вимог закону.

Апеляційні суди розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону; розглядають по першій інс­танції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів); ведуть і аналізують судову статистику, вивчають і узагаль­нюють судову практику; надають методичну допомогу в застосу­ванні законодавства місцевим судам; здійснюють інші передбачені законом повноваження.

Апеляційний суд України розглядає справи, що належать до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.

До президії апеляційного суду входять голова суду, його за­ступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рі­шенням загальних зборів суддів цього суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

Президія апеляційного суду виконує такі функції:

• розглядає питання організації діяльності суду, судових палат та
апарату суду;

• за поданням голови апеляційного суду затверджує персональ­
ний склад судових палат, визначає кількість заступників голів
судових палат;

• заслуховує інформацію голів судових палат про діяльність су­
дових палат;

• розглядає матеріали узагальнення судової практики і аналізу
судової статистики, приймає відповідні рекомендації;

• розглядає питання організаційного забезпечення діяльності су­
ду і виробляє пропозиції щодо його поліпшення;

• розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апара­
ту суду та підвищення їх кваліфікації;

• заслуховує інформацію голів місцевих судів про організацію
діяльності цих судів;

• надає методичну допомогу місцевим судам з метою забезпечен­
ня правильного застосування ними законодавства;

• забезпечує виконання рішень зборів суддів відповідного суду;

• здійснює інші передбачені законом повноваження.
Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше

одного разу на місяць.

Основною ланкою системи судів загальної юрисдикції є місцеві суди, до яких належать районні, районні в містах, міські та міськ-районні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими госпо­дарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адмініст­ративними — окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, де кількість суддів пере­вищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступ­ника голови суду.

Повноваження місцевого суду встановлені статтею 22 Закону Ук­раїни "Про судоустрій України", зокрема, місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, що за процесуальним законом належать до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністра­тивні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, що за процесуальним законом належать до їх підсуд­ності. А місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управ­ління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрис­дикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військо­вого управління, які розглядають військові суди.

Підсудність окремих категорій справ місцевим судам і порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановле­ному процесуальним законом; процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи; контроль відповід­но до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням; інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду має такі повноваження:

• здійснює організаційне управління діяльністю суду;

• визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду;

• на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання
суддею безстроково або про припинення повноважень судді ви­
дає відповідний наказ;

• приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, при­
своює їм ранги державного службовця у встановленому зако­
ном порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дис­
циплінарні стягнення;

• здійснює заходи забезпечення формування складу народних за­
сідателів;

• організовує ведення судової статистики;

• організовує роботу з підвищення кваліфікації працівників апа­
рату суду;

• представляє суд у зносинах з іншими органами державної вла­
ди, органами місцевого самоврядування, громадянами та орга­
нізаціями;

• здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повнова­жень, видає накази і розпорядження.

Справи в судах першої інстанції розглядаються суддею одно­особово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, — також судом при­сяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших передбачених законом випадках здійснюється судом коле­гіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Перегляд же справ у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України у складі, встановленому процесуальним законом.

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Консти­туції України призначені чи обрані суддями і обіймають штатну суддівську посаду в одному із судів, передбачених Законом Украї­ни "Про судоустрій України". На посаду судді може бути реко­мендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин Украї­ни, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше десяти років і володіє державною мовою. Суд­дями спеціалізованих судів крім цих осіб можуть бути також осо­би, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути ре-

У„9 5-211

комендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів гро­мадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менше десяти років, володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, а також стаж роботи за спе­ціальністю не менше п'яти років.

Згідно зі статтею 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної квалі­фікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обираються безстроково Верховною Радою України на під­ставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду).

Порядок обрання на посаду та звільнення з посади судді без­строково Верховною Радою України визначається Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професій­ного судді Верховною Радою України" від 18 березня 2004 р.

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конститу­цією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Під час здійснення правосуддя народні засідателі користуються всіма правами судді.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, на яку по­ширюється юрисдикція відповідного суду.

Список народних засідателів затверджується відповідною міс­цевою радою за поданням голови місцевого суду на строк чотири роки і переглядається в разі необхідності, але не рідше як через два роки. Такий список публікується у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя. Суд присяжних утворюється для розгляду по першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом. При­сяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду фор­мується на підставі списків виборців комісією, склад якої затвер-

джується відповідно Головою Верховної ради Автономної Рес­публіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастополь­ським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території відповідної області. Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в по­рядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. У здійсненні пра­восуддя спеціалізованими судами народні засідателі участі не бе­руть.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Прези­дентом України відповідно до Закону України "Про судоустрій України" за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного ви­щого спеціалізованого суду.

Підставами для утворення чи ліквідації суду згідно зі статтею 20 Закону України "Про судоустрій України" є зміна адміністратив­но-територіального устрою, передислокація військ або реоргані­зація Збройних Сил України, зміна визначеної Законом України "Про судоустрій України" системи судів, а також інші підстави, передбачені законом. Щоправда, 15 березня 2004 р. Указом Прези­дента України без обгрунтування тих чи інших підстав було лік­відовано 146 районних і місцевих судів і утворено замість них 73 місцевих міськрайонних суди.

Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погод­женим із Головою Верховного Суду України чи головою відповід­ного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів і звільняються з посади Пре­зидентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спе­ціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України

(щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суд­дів).

Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді, але припинення повноважень судці припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства належать такі:

• законність;

• рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

• забезпечення доведеності вини;

• змагальність сторін і свобода в наданні ними своїх доказів суду
й у доведенні перед судом їх переконливості;

• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

• забезпечення обвинуваченому права на захист;

• гласність судового процесу та його повне фіксування техніч­
ними засобами;

• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення
суду, крім випадків, встановлених законом;

• обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути також визначені інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Стаття 1 Закону України "Про статус судців" від 15 грудня 1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлює, що "про­фесійні судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосудця представники народу є носіями судової вла­ди в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодав­чої та виконавчої влади".

Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати пра­восуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конс­титуційному Суді України та судах загальної юрисдикції. Згідно зі статтею 127 Конституції України та статтею 5 Закону України "Про статус судців" судця не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані поса­ди, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, виклада­цької та творчої.

Судді зобов'язані при здійсненні правосудця дотримувати Конс­титуції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та

об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; додержувати вимог про несумісність, службової дисципліни та розпорядку роботи суду; не розголошувати відо­мості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді й можуть викликати сумнів у його об'єктивності, не­упередженості та незалежності.

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призна­чив, у разі:

• закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

• досягнення ним шістдесяти п'яти років;

• неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­
ров'я;

• порушення ним вимог про несумісність;

• порушення ним присяги;

• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

• припинення його громадянства;

• визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

• подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади
за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються також у разі його смерті.

Стаття 126 Конституція України закріплює непорушний прин­цип правосуддя — незалежність і недоторканність суддів. Цей принцип гарантується Конституцією і законами України. На під­ставі статті 11 Закону України "Про статус суддів" незалежність суддів забезпечується встановленим законом порядку їх обрання, призначення, зупинення їх повноважень та звільнення з посади; особливим порядком присвоєння військових знань суддям вій­ськових суддів; передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втруча­тися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до су­ду чи судді; правом судді на відставку; недоторканністю суддів;

'/,+9 5-211

створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпечен­ням суддів відповідно до їх статусу і особливим порядком фінан­сування судів; системою органів суддівського самоврядування.

Усі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. Гарантії неза­лежності судді, включаючи заходи його правового захисту, мате­ріального і соціального забезпечення, передбачені Законом Украї­ни "Про статус суддів", поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.

Зі статті 126 Конституції України випливає, що будь-яке втру­чання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя і вплив на нього в будь-який спосіб забороняються і зумовлюють відпові­дальність згідно із законодавством.

У системі судоустрою України важливими є кваліфікаційні ко­місії суддів як постійно діючі органи, повноваження яких визнача­ються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України". Завдання таких комісій полягають у забезпеченні фор­мування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сум­лінно і неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендації осіб для обіймання посади професійного судді та ви­значення рівня фахової підготовки професійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади.

У системі судоустрою України діють кваліфікаційні комісії суд­дів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Кваліфікаційні комі­сії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів, а всі інші комісії — у місті Києві. Строк пов­новажень усіх комісій становить три роки з дня їх утворення.

Кваліфікаційні комісії проводять кваліфікаційну атестацію, яка полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення про присвоєння судді від­повідного кваліфікаційного класу (вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий класи), рекомендації для обіймання посади судді, у тому числі в суді вищого рівня.

Особи, вперше призначені на посаду судді, проходять кваліфі­каційну атестацію не пізніше шести місяців з дня призначення. Мінімальний строк перебування судді у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, становить: у п'ятому і четвертому класах — три роки, у третьому і другому класах — п'ять років. Строк перебування судді в першому кваліфікаційному класі не обмежується.

Кваліфікаційна атестація проводиться у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила ба­жання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні знань та рівня професійної під­готовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду.

Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна ко­місія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту дає висно­вок про складання іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації.

Кваліфікаційна співбесіда полягає в перевірці знань професій­ного судді, встановлення рівня кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень і здійсню­вати правосуддя, у тому числі в судах вищого рівня.

Повторний (додатковий) іспит — це складання кваліфікаційно­го іспиту особою, яка за рішенням кваліфікаційної комісії суддів не рекомендується до обрання суддею безстроково.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне ви­рішення зазначених питань професійними суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання адміністративного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суд­дів.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збо­ри суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та

їх виконавчі органи. Суддівське самоврядування в Україні здійс­нюється через збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного Суду України, вищого спеціалізованого суду, Вер­ховного Суду України; конференції суддів загальних (крім військо­вих) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; конференції судців військо­вих судів; конференції суддів спеціалізованих судів; з'їзди суддів України.

Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів місцевого суду скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори судців апеляцій­них судів, Верховного Суду України та вищого спеціалізованого суду скликаються не рідше одного разу на три місяці.

Конференція суддів — це зібрання представників суддів (де­легатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обго­ворюваних питань. Вона скликається не рідше одного разу на рік.

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. А. В. Дудник 1 страница
3. А. В. Дудник 10 страница
4. А. В. Дудник 11 страница
5. А. В. Дудник 12 страница
6. А. В. Дудник 2 страница
7. А. В. Дудник 3 страница
8. А. В. Дудник 4 страница
9. А. В. Дудник 5 страница
10. А. В. Дудник 6 страница
11. А. В. Дудник 7 страница
12. А. В. Дудник 8 страница

Переглядів: 317