V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя.

— Ви уже неодноразово чули, що Земля — це планета.

— Чи велика наша планета? Як ви думаєте?

— Щоб уявити її, давайте подумки прокопаємо колодязь зі шкільного двору до центра земної кулі. Глибина такого колодязя буде близько 6380 км. Людина може подолати таку відстань протягом двох місяців, рухаючись без відпочинку.

— Як називається природний супутник Землі? (Місяць.)

— Багато фантазій породжують спостереження за Місяцем. Коли ми дивимося на нього, то бачимо якісь зображення, уявляємо, що там є життя.

У телескоп можна роздивитися його поверхню — це гори, западини. На місяці немає повітря, тому немає і життя. Відстань від нього до Землі — 384 тис. км.

Нам здається, що Місяць такого ж розміру, що й Сонце . Але насправді це не так. Він набагато менший не тільки від Сонця, а й від Землі.

— Подумайте. Чому ми не помічаємо такої великої різниці у розмірах Сонця і Місяця?

— Місяць — природний супутник Землі. Але людина створила і штучні супутники. Вони рухаються своїми орбітами на різних відстанях від Землі і передають різні відомості про погоду, транслюють телевізійні програми на великі відстані, з їх допомогою створюють точні географічні та інші карти.

2. Робота з глобусом.

— Послухайте, що побачив із космічного корабля перший у світі космонавт Юрій Гагарін: "Опинившись у космосі, я побачив планети, зірки, сліпучо-яскравий диск Сонця на вугільно-чорному небі та випуклий бік Землі, вкритий рунами хмар. Темна куля була поряд зі мною, поверталася на очах, ніби звичайний глобус...".

— Звичайно, ми не можемо з вами теж полетіти в космос, вивчати звідти Землю. А допоможе нам уявити Землю модель, яку зробили вчені, набагато зменшивши її справжній розмір. Цю модель назвали глобусом. Слово "глобус" у перекладі з латинської мови означає куля. Отже, глобус — це модель Землі. На ньому добре видно розташування та розміри материків, океанів, морів, як вони розміщені на карті, на Землі.

На глобусі воду позначено блакитним кольором, а сушу — зеленим, жовтим і коричневим.

— Отже, що таке глобус? Що означає слово "глобус"?

— Що зображено на глобусі?

— Які кольори переважають на глобусі?

3. Хвилинка-цікавинка.

— Перший згаданий у літературі земний глобус був створений ще у II столітті до нашої ери Кратесом із Пергами. Однак ні цей глобус, ні його зображення до нас не дійшли.

Унікальною пам'яткою науки і техніки XVIII століття є великий глобус Михайла Ломоносова, діаметр якого становить 3,1 м. На зовнішньому боці зображена карта Землі, на внутрішньому — зоряне небо, а всередині вмонтовано стіл і лавку для 10-12 чоловік. Глобус міг навіть обертатися навколо своєї осі, і глядачі спостерігали за рухом зоряного неба.

Нині є глобуси, котрі називають політичними. Вони показують, які у світі є країни і де вони розташовані. Інші глобуси, фізичні, зображують поверхню землі — на них нанесено гори і низини, річки, моря і океани. Тому деякі з таких глобусів бувають з нерівною поверхнею: всі гори і підвищення на них випуклі, ніби справжні. Є астрономічні глобуси — на них нанесено карту зоряного неба, і навіть місячні — із сухими морями і западинами. Дивишся на ці блискучі симпатичні кулі й захоплюєшся: справжнє диво!

4. Практична робота.

Вчитель протикає тонкою металевою спицею яблуко так, щоб спиця пройшла через центр. Тепер спиця стала віссю яблука: його можна крутити навколо неї. При цьому сама вісь нерухома.

— Точки, де вісь виходить з яблука, назвемо полюсами, там де хвостик — північний, протилежний — південний. Посередині яблука, на однаковій відстані від полюсів, проводжу лінію. Це екватор. Екватор поділяє нашу Землю на дві частини: північну і південну півкулі. Півкуля, на якій знаходиться північний полюс, називається північною, а протилежна — південною.

Також нашу Землю на дві рівні частини — Західну і Східну — ділить нульовий меридіан або гринвіцький.

Наша Земля рухається із заходу на схід. Прикріпимо квіточку там, де ми живемо. Повертаємо глобус. Робота в групах з глобусами.

— Знайдіть на глобусі Північний і Південний полюси, екватор, північну і південну півкулі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
III. Актуалізація опорних знань.	\|	VI. Осмислення учнями знань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.