Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

а) Формування понять "горизонт", "лінія горизонту", "закрита місцевість", "відкрита місцевість".

На дошці — ілюстрації із зображенням відкритої місцевості (поле, море), гірської місцевості, міста.

— Не варто думати, що коли ви знаєте дорогу до школи, в поле, на річку, до сусіднього села, до міста, то вже умієте орієнтуватися. Цього мало. Важливо навчитися на незнайомій місцевості визначати сторони горизонту і потрапляти у намічений пункт.

Горизонт — це частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе (на відкритій місцевості на рівному місці). Лінія вдалині, де небо ніби зливається із землею, називається лінією горизонту. За нею нічого побачити не можна. У перекладі з грецької "горизонт" означає "обмежуючий".

— Розгляньте ілюстрації, подані на дошці, і покажіть лінію горизонту.

— Подумайте, якщо ми рухаємося вперед, то лінія горизонту буде весь час віддалятися від нас. Дійти або доїхати до неї неможливо. На рівному, відкритому з усіх боків місці лінія горизонту має форму кола.

З воєнних і морських оповідань ви знаєте, що спостерігач вибирає собі найвище місце для огляду місцевості: на дереві, на даху високого будинку, а на кораблях — високо над палубою. Це не випадково. Чим вище спостерігач від поверхні землі, тим більший горизонт перед ним відкривається, тим далі від себе він бачить простір. Так, якщо спостерігач стоїть на рівній місцевості, то бачить усе, що є на горизонті, на відстані 4-5 км, з висоти 20м — на відстані до 25 км, а піднявшись у космос, на висоту 30000 км, можна побачити нашу планету.

Але не всюди місцевість являє собою відкритий простір. Часто перед нами постають горби, ліси, будівлі, які закривають лінію горизонту. Такі простори називають місцевостями із закритим горизонтом.

— Розгляньте ілюстрації. Де лінію горизонту видно добре? Де погано або не видно? Чому?

б) Формування понять про основні і проміжні сторони горизонту.

— Побутує приказка: "Пішов туди, не знати куди". Щоб не сталося цього з кимось із вас, не забувайте: кожна із сторін має свою назву. Розрізняють чотири основні сторони горизонту: північ, південь, захід, схід і чотири проміжні: північний схід, північний захід, південний схід, південний захід. (Учитель показує сторони горизонту на таблиці.)

2. Практична робота (в групах).

Учні працюють із картками, де зображена схема сторін горизонту.

— Знайдіть на схемі сторони горизонту і назвіть їх.

— Знайдіть на схемі проміжні сторони горизонту, покажіть і назвіть їх один одному.

— Поміркуйте, як утворилися назви проміжних сторін горизонту.

— Назвіть, де на аркуші позначають північ, південь, захід, схід.

3. Розповідь з використанням наочності.

— Як люди визначають сторони горизонту? Насамперед, за Сонцем. Здавна люди помітили, що опівдні сонце завжди перебуває в одній і тій самій стороні, а полуденна тінь від предметів завжди лягає в одному й тому ж напрямку.

Будь-якого дня взимку чи влітку, навесні чи восени, опівдні сонце знаходиться на півдні, а тінь від предметів простягається з півдня на північ. Розгляньте малюнок у підручнику (с. 87).

Щоб точно визначити сторони горизонту, треба опівдні стати обличчям у бік своєї тіні, тоді перед вами буде північ, за спиною — південь, справа — схід, зліва — захід. Це — найдавніший спосіб орієнтування.

— Поміркуйте, чи завжди можна орієнтуватися за Сонцем. Чому? Фізкул ьтхвилинка.

Руки в боки, нахились вперед, нахились назад. І направо, і наліво, щоб нічого не боліло. Раз, два, три, чотири — набираємося сили. Нахились, повернись, до товариша всміхнись.

4. Практичне ознайомлення з компасом.

— Найточніше сторони горизонту визначають за допомогою спеціального приладу. Як він називається, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Під склом я міщуся,

на південь і північ дивлюся.

Якщо зі мною підеш, —

назад дорогу легко знайдеш. (Компас.)

— Що це?

— Чому ви так думаєте?

— Правильно, цей прилад називається компасом.

— Отже, компас — прилад для визначення сторін горизонту. Учні одержують компаси.

— Зараз ми розглянемо, з яких частин складається компас, навчимося ним користуватися, щоб визначити сторони горизонту.

Всередині компаса міститься намагнічена стрілка, спеціальною пружиною вона притискається до скла. На дні коробочки літерами позначено сторони горизонту. Коли треба користуватися компасом, пружину відтягують. Стрілка опускається на вістря, синій кінець її повертається на північ, а червоний — на південь.

Тримайте компас горизонтально й повертайте його так, щоб синій кінець стрілки "закрив" літери Пн. Тоді літери Пд. вказуватимуть на південь, літери Сх.— на схід, Зх. — на захід.

Знаючи це, ви зможете визначити за компасом будь-яку сторону горизонту.

Виконання практичних завдань з підручника (с. 88).


Читайте також:

  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. II. Вивчення нового матеріалу.
  3. II. Вивчення нового матеріалу.
  4. II. Вивчення нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 880

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
III. Повідомлення теми і завдань уроку. | V. Осмислення учнями знань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.