Технології здійснення первинної профілактики правопорушень

Лекція 12.

Первинна профілактика має на меті формування здорового способу життя та розвиток концепції прав людини. Цільовою групою для проведення

цього рівня профілактики усі школярі підліткового віку конкретного загальноосвітнього навчального закладу. Розглянемо більш детально завдання цього рівня профілактики.

Завдання 1. Сформувати навички здорового способу життя. Виконання цього завдання характеризується різноманітністю тематики та може включати цілий арсенал підходів щодо його проведення:

• лекції залучених спеціалістів, лекції-бесіди, відео-лекції;

• тренінги, міні-тренінги;

• метод освіти «рівний - рівному»;

• батьківські збори, батьківські збори з дітьми.

Розглянемо коротко кожний з підходів окремо та рекомендації щодо їх проведення. Лекції повинні бути зрозумілими для підлітків і тривати не більше 45 хвилин. Не слід збирати великі аудиторії, рекомендовано проводити лекції в кожному класі окремо. Важливо комбінувати лекційний матеріал із демонструванням інформативних плакатів, слайдів, відеоматеріалів та наданням інформаційно-освітніх матеріалів (буклетів, листівок). Лекції можуть логічно продовжувати одна одну, об'єднуватися за проблематикою тощо. Тематика лекцій визначається відповідно особливостей поведінки, притаманних підлітковому віку: наркотики, алкоголь, тютюнопаління та проблеми, пов'язані з ними, базова інформація про ВІЛ/СНІД та інфекції, що передаються статевим шляхом, моральні права і обов’язки людини, кримінальна відповідальність та її наслідки, тощо.

Важливо навести приклади практичного втілення того чи іншого способу життя, наприклад, робота гуртків, секцій, клубів, молодіжних рухів, що реалізують ту чи іншу модель здорового способу життя в місті Полтаві та області, надати їх контактну інформацію (телефони та адреси).

Бажано організовувати зустрічі з відомими людьми, особливо з однолітками, що досягли життєвого успіху та значних результатів на ґрунті здорового способу життя (спортсмени, винахідники, митці, лідери молодіжного руху тощо). В кінці будь-якої тематичної лекції спеціалісту, який її проводив, необхідно надати аудиторії свій контактний телефон, або контакти інших спеціалістів, організацій та закладів, діяльність яких може бути прямо пов'язаною з тематикою лекції (наприклад, дружні клініки для молоді, телефони «Довіри», наркологічний та шкірно-дерматологічний диспансери, центр профілактики та боротьби зі СНІД, кризові центри, психологи, юристи тощо).

Більш ефективного профілактичного впливу можливо досягти при поєднанні різних видів лекцій з проведеннямм тренінгів. Тренінги проводяться у тісній співпраці зі шкільним психологом із запрошенням залучених спеціалістів, тренерів-педагогів та лідерів з числа підлітків, спеціально підготовлених за методом «рівний - рівному».

Технологія проведення тренінгів вимагає від тренера знання та вміння використовувати сучасні підходи в тренінговій роботі: інтерактивне навчання; рольові та психологічні ігри; психодрами; театральні постанови; групові дискусії; вміння організувати роботу в малих групах методом «мозкового штурму», що сприяє розвитку навичок висловлювання, комунікативних навичок, вибору правильних рішень; мультимедійні технології тощо.

Під час тренінгів важливо відпрацювати наступні вміння та навички: приймати рішення; брати відповідальність на себе; орієнтуватися в складних ситуаціях, робити правильний висновок і вибір; взаєморозуміння та взаємопідтримка; висловлювання своїх думок і почуттів, особливо в умовах психотравмуючої ситуації; формування довірчого середовища тощо.

Програму тренінгу слід складати таким чином, щоб не менше 50% тренінгової активності брали на себе учасники тренінгу.

Більш детальну інформацію щодо організації, складання планів та проведення тренінгів можна знайти в численних джерелах. Деякі з них наведені у списку рекомендованої літератури (ДОДАТОК Е).

При проведенні соціально-педагогічної профілактики правопорушень соціальному педагогу слід приділити важливу увагу сім'ї: стосункам дітей і батьків у сім'ї, інформаційному забезпеченню виховного процесу в сім'ї, своєчасному психокорекційному втручанню, тощо. Для цього важливо організовувати батьківські збори (на рівні класу чи школи), а в деяких випадках - спільні з дітьми батьківські збори, на яких важливо розглянути наступні питання: права батьків і дітей, стосунки батьків і дітей у сім'ї, складові виховного процесу з наведенням вдалих методик виховання, провідна діяльність та особливості поведінки підлітків, інформація про молодіжні рухи, течії та субкультури, про соціально-психологічні наслідки правопорушень, формування здорового способу життя. На такі зустрічі доцільно запрошувати профільних спеціалістів: наркологів, дерматовенерологів, гінекологів, психологів кризових центрів, консультантів телефону довіри, фахівців відділу у справах неповнолітніх та кримінальної міліції, спеціалістів громадських дитячо-юнацьких організацій. Важливо батькам надати контактну інформацію з адресами спеціалістів та закладів, куди можна звертатися з даної проблематики для отримання консультації та номери телефонів довіри. Треба орієнтувати батьків на профілактику формування схильності до девіантної поведінки у дітей, а не на реагування по факту її виникнення. Тому робота з батьками має будуватися на інформуванні та рекомендаціях щодо формування у дітей здорового способу життя: заохочення до відвідування гуртків, спортивних та туристичних секцій, клубів по інтересам, участі в молодіжних акціях, до активного суспільнокорисного життя тощо.

Завдання 2. Інформувати батьків та дітей про їх права та обов'язки.

Метою завдання є формування відповідального ставлення батьків до виховання дітей та запобігання насиллю у сім'ї; формування у дітей свідомої поведінки по відношенню до захисту своїх прав та виконання своїх обов’язків.

Профілактика спрямована на налагодження конструктивної соціальної взаємодії підлітків (соціально прийнятної, законослухняної поведінки). Основними суб'єктами профілактичної діяльності на цьому рівні є система освіти та шкільні служби порозуміння (ШСП), які під час тренінгів та "кіл" проводять ціннісно-орієнтоване навчання підлітків навичкам конструктивної взаємодії. Передбачається також включення навчальних компонентів з відновного та проактивного підходів в інформаційну стратегію міліції для інформування громадськості та дітей, учнів навчальних закладів. Стратегію інформаційної кампанії на рівні громади розробляє координаційна рада - як невід'ємну частину регіональної моделі профілактики підліткової злочинності.

Для реалізації цього завдання можна використовувати вищенаведені підходи. Правове навчання дітей може проводитись на заняттях із права або на класних виховних годинах. Що стосується правового навчання батьків, ми бачимо більш доцільним проведення тематичних батьківських зборів (класних, загальношкільних) в загальноосвітньому навчальному закладі. На загальні збори доцільно запрошувати фахівців із правових питань: адвокатів, суддів, працівників прокуратури та слідчих органів. Для досягнення більшого навчальновиховного ефекту рекомендується проведення спільних батьківських зборів разом із дітьми, коли мова йде про загальні аспекти правового виховання (наприклад, ознайомлення із Законом України «Про охорону дитинства», Декларацією ООН про права людини, Конституцією України, Загальною декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини тощо). Сутність такого підходу полягає у формуванні правової свідомості і відповідальності як збоку батьків, так і з боку дітей. Якщо справа стосується окремих проблемних сімей, дітей, конфліктів у сім'ї, то краще таку роботу проводити індивідуально з залученням відповідних фахівців: спеціалістів центрів соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, відділів у справах неповнолітніх, кримінальної міліції, опікунських рад, тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЯ МОДЕЛІ ВІДПОВІДНО ДО РЕЗУЛЬТАТІВ.	\|	Технології здійснення вторинної профілактики правопорушень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.