Із створенням національного природного парку змінюється цільове призначення (використання) земель. Тому на території парку лісове і сільське господарства набувають статусу допоміжних галузей, господарська діяльність в яких здійснюється з додержанням вимог щодо охорони природни природних ресурсів. Зокрема, в заповідній зоні забороняється порушувати ґрунтовий покрив і гідрологічний режим, розробляти корисні копалини, руйнувати геологічні відшарування, застосувати хімічні засоби, всі види лісокористування, заготовляти кормові трави, лікарські та інші рослини, квіти, насіння, очерет, випасати худобу, виловлювати і знищувати звірів і птахів тощо. В рекреаційній зоні не дозволяються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.
У підрозділі обґрунтовується переорієнтація цих галузей і розвиток інших, які не зумовлюють зниження рекреаційної цінності території парку.