Злочини проти встановленого порядку зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю 2 страница

С таття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, -
караються обмеженням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Законодавство, що регулює порядок здійснення господарської діяльності, безпосередньо не містить переліку заборонених видів господарської діяльності і такого поняття Закон не дає.
Статтею 4 Закону України “Про підприємництво” в редакції від 1 червня 2000 р. із змінами від 13 липня 2000 р. та від 5 червня 2003 р. передбачено, що:
- діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”;
- діяльність, пов’язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому КМУ порядку, а також діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами;
- діяльність, пов’язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв’язку в мережах зв’язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв’язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України та створюються за допомогою національних ракетоносіїв або національних космічних апаратів), здійснюється виключно державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку;
- діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок - абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійснюється нафтопереробними підприємствами, перелік яких визначається КМУ, а діяльність, пов’язана з виробництвом зазначених високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається КМУ.
Окремими видами діяльності можуть займатись лише юридичні особи, а деякими їх видами - юридичні особи визначених законом організаційно-правових форм. Так, згідно з Декретом КМУ “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993 р. довірчими можуть бути лише товариства з додатковою відповідальністю; згідно із Законом України “Про цінні напери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р. діяльністю по випуску та обігу цінних паперів можуть займатись лише банки, акціонерні товариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та інші товариства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний їх вид діяльності; згідно із Законом України “Про страхування” від 7 березня 1996 р. в редакції від 4 жовтня 2001 р. страховиками можуть бути фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю; згідно із Законом України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р. депозитарієм може бути юридична особа, створена у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше десяти зберігачів, і яке здійснює виключно депозитарну діяльність; згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. організаційно-правовою формою банків в Україні може бути акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або кооперативний банк.
2. Під видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, відповідальність за зайняття якими передбачена ст.203, треба розуміти (див. п.8 постанови ПВСУ “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” від 25 квітня 2003 р. № 3):
- види діяльності, якими громадяни, навіть у разі їх державної реєстрації як суб’єктів підприємництва, тобто таких, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, та юридичні особи - суб’єкти господарської діяльності певної форми власності чи організаційно-правової форми, займатись не можуть. Наприклад, окремі види господарської діяльності можуть здійснюватись лише особами, які мають необхідну освіту (медичну, юридичну тощо) чи кваліфікацію, а тому для осіб, які їх не мають, відповідний вид діяльності є таким, щодо якого законодавством встановлена заборона, тобто забороненим; навіть у разі реєстрації як суб’єкта підприємництва особа не зможе його здійснювати, оскільки не зможе одержати ліцензії на його здійснення;
- види діяльності, якими ні юридичні особи - суб’єкти господарської діяльності, ні фізичні особи, незалежно від того, зареєстровані вони чи ні як суб’єкти підприємництва, не можуть займатись взагалі, тобто ні за яких умов. Наприклад, ст.8 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” заборонений на території України обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, а тому будь-яка діяльність, пов’язана з обігом таких аналогів, є забороненою;
- види діяльності, які можуть здійснюватись лише державними підприємствами чи підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається КМУ (див. п.1 коментаря). Деякими іншими законами також визначені види діяльності, які можуть здійснюватись лише державними підприємствами. Наприклад, згідно з ч.1 ст.2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 р. виробництво спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них спеціальних дозволів (ліцензій). При цьому Законом від 18 листопада 2004 р. “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” на період до 1 січня 2010 р. встановлено мораторій на будівництво нових державних підприємств з виробництва спирту;
- види діяльності, якими не можуть займатись конкретні суб’єкти підприємництва (наприклад, згідно з ч.4 ст.5 Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р. аудиторам заборонено безпосередньо займатись торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю;
- види діяльності, якими громадяни не мають права займатись у зв’язку з наявністю у них судимості за окремі злочини. Зокрема ч.5 ст.2 Закону України “Про підприємництво” передбачалось, що особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об’єднаннях) керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.
Види діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, повинні мати ознаки діяльності господарської, під якою розуміється будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (див. абз.4 ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р.).
3. Кримінальним кодексом безпосередньо передбачена відповідальність за здійснення певних видів діяльності: незаконна лікувальна діяльність (див. ст.138), інші види діяльності (ст.203-1, ч.1 ст.204, ч.2 ст.204, ч.3 ст.204, ст.215, 216, 224, 234, 263, 300, 301, 303, 321 та ін.). Перераховані та деякі інші види діяльності, відповідальність за здійснення яких передбачена безпосередньо КК, можуть мати, а можуть і не мати ознак діяльності господарської. У зв’язку з цим склади злочинів, якими передбачена відповідальність за вчинення таких діянь, є не спеціальними щодо ст.203, а суміжними складами злочинів.
4. Поняття “спеціальна заборона” в ст.203 вживається не в значенні забороненості певних діянь взагалі, а у значенні відсутності підстав для їх вчинення конкретною особою (неналежний суб’єкт, забороненість для певних суб’єктів тощо). Оскільки ст.203 передбачена відповідальність за заняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, значить діяльність цих видів може за певних умов, визначених законодавством, здійснюватись, оскільки вони названі як види господарської діяльності (створення суб’єкта господарської діяльності у визначеній законом організаційно-правовій формі, наявність певної освіти, кваліфікації тощо).
Порушення порядку здійснення певних видів господарської діяльності (без державної реєстрації чи без ліцензії) є порушенням порядку зайняття господарською діяльністю (ст.202). Статтею 203 передбачена відповідальність не за порушення порядку здійснення господарської діяльності, пов’язаного з порядком одержання дозволу на неї особами (юридичними та фізичними), які такий дозвіл можуть одержати в порядку і на умовах, визначених законом, а за здійснення певних видів діяльності суб’єктом, який не має взагалі права їх здійснювати, як не має права і одержати дозвіл (ліцензію) на їх вчинення без зміни свого правового статусу.
Статтею 202 відповідальність передбачена за здійснення таких видів діяльності, які певний суб’єкт міг би здійснювати при умові його державної реєстрації як суб’єкта підприємництва та/або за умови одержання ліцензії на певний вид діяльності, тобто за здійснення певних видів господарської діяльності з порушенням порядку їх здійснення.
Громадянин, позбавлений права здійснювати певні види діяльності (займатися певною діяльністю) за вироком суду при визнанні його винним у вчиненні злочину, не може їх здійснювати ні за яких умов, а отже, щодо таких видів діяльності для цього громадянина є спеціальна заборона - вирок суду. Дії такого громадянина підлягають кваліфікації за спеціальною щодо ст.203 нормою - за ч.1 ст.389.
5. Чинним законодавством передбачена заборона для певних категорій громадян взагалі займатись безпосередньо підприємницькою діяльністю як видом діяльності господарської:
- військовослужбовців; службових осіб органів прокуратури, суду, СБ, МВС, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств;
- керівників, заступників керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, посадових осіб державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування (див. ст.5 Декрету КМУ “Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” від 31 грудня 1992 р.);
- державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави (див. п.“б” ч.1 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р.).
До осіб, уповноважених на виконання функцій держави, ст.2 Закону України “Про боротьбу з корупцією” (в редакції від 3 квітня 1997 р. із змінами та доповненнями від 11 липня 2002 р.) віднесені:
а) державні службовці;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК, депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад;
в) посадові особи місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст.1 Закону України “Про боротьбу з корупцією” під діяльністю осіб, уповноважених на виконання функцій держави, слід розуміти і діяльність посадових осіб місцевого самоврядування, що спрямована на здійснення повноважень місцевого самоврядування. Депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, які здійснюють депутатські повноваження не пориваючи з виробничою чи службовою діяльністю, можуть займатись підприємницькою діяльністю (див. ч.2 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” в редакції від 3 квітня 1997 р.). Оскільки зазначеним категоріям громадян забороняється зайняття підприємницькою діяльністю взагалі, а не конкретними її видами, то заняття такими особами будь-якими окремими видами підприємницької діяльності тягне дисциплінарну чи іншу передбачену чинним законодавством відповідальність. Якщо ж особа буде здійснювати окремі види діяльності, які підлягають ліцензуванню, то, за наявності підстав, її дії мають кваліфікуватися за ст.202, а якщо такі особи будуть займатись видами діяльності, які вони не можуть здійснювати ні за яких умов, тобто щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, то вони можуть нести відповідальність за ст.203 при наявності в їх діях усіх інших ознак цього злочину.
6. Заборона певних видів господарської діяльності чи вчинення певних дій без мети одержання прибутку може стосуватись або предмета, або суб’єкта діяльності, або того і іншого одночасно, і в чинному законодавстві формулюється різними способами:
- шляхом встановлення адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності за вчинення певних дій;
- шляхом безпосередньої вказівки в законодавчих актах, що певним особам забороняється (не дозволяється) здійснювати певні види господарської діяльності. Це має місце, зокрема, при здійсненні таких видів діяльності, коли суб’єкт не має права здійснювати взагалі будь-які інші види діяльності чи певні з них. До таких виключних видів діяльності належать, зокрема, аудиторська, страхова, нотаріальна діяльність, більшість видів діяльності на ринку цінних паперів;
- шляхом вказівки в законі, що даним видом діяльності можуть займатися лише певні суб’єкти господарської діяльності: а) суб’єкти підприємництва, створені у визначених законом організаційно-правових формах (ломбардні операції можуть здійснюватись лише повними товариствами чи державними підприємствами і організаціями тощо); б) суб’єкти підприємництва, статутний фонд яких становить не менше визначеного законом розміру чи сформований за рахунок внесків (вкладів) у визначеній законом формі (лише грошові кошти чи виключно прості іменні акції тощо); в) суб’єкти, підприємництва - фізичні особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію, професійний рівень, стаж роботи тощо, необхідні для здійснення певного виду діяльності, чи юридичні особи, працівники яких відповідають зазначеним вимогам (наприклад, господарська діяльність з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян може здійснюватись суб’єктами охоронної діяльності - зареєстрованими в установленому чинним законодавством України юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичними особами-підприємцями, які отримали ліцензії на право здійснення господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, - персонал яких та фізичні особи-підприємці відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства внутрішніх справ України від 14 грудня 2004 р. № 145/1501); г) суб’єкти підприємництва, склад засновників яких відповідає визначеним законодавством вимогам (наприклад, співзасновниками аудиторських фірм можуть бути і не аудитори, але розмір частки засновників аудиторських фірм, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків (див. ст.6 Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р.).
7. Зайняття видами діяльності, якими громадяни можуть займатись лише при одержанні відповідних спеціальних дозволів (ліцензій), без одержання таких дозволів, є порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю і тягне відповідальність за ст.164 КУпАП, а при наявності підстав - за ст.202 КК. За цими статтями можуть нести відповідальність і особи, яким взагалі заборонено займатись підприємницькою діяльністю (див. п.5 коментаря).
8. Об’єктивна сторона злочину характеризується активними діями - здійсненням видів діяльності, якими громадянам займатись заборонено (виробництво або реалізація певної продукції, товарів, інших предметів; виконання певних робіт; надання окремих видів послуг тощо).
9. Злочин, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.203, відноситься до формальних, тобто буде закінченим в момент здійснення виду діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом.
10. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а також мотивом - корисливим і метою - одержання прибутку від забороненої діяльності, оскільки безпосередньо в підпункті 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22 травня 1997 р. визначено, що метою господарської діяльності є одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах. Здійснення забороненої діяльності з іншими мотивами і метою (наприклад, виготовлення певних предметів для власних потреб, виконання певних робіт на прохання знайомих, рідних тощо) складу розглядуваного злочину не утворює.
11. Суб’єктом злочину може бути приватна особа, яка досягла 16-річного віку, а також службова особа суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
12. Кваліфікованими видами зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.203, є:
- отримання доходу у великих розмірах, що має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст.203);
- вчинення злочину особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, тобто судимою за ч.1 чи ч.2 ст.203 і судимість з якої не знята або не погашена у встановленому законом порядку.

Стаття 203-1. Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва

(Кодекс доповнено статтею: Закон № 2953-III 17.01.2002)
Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинено у великих розмірах, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років.
Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у три тисячі разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Стаття 203¹, якою КК доповнено Законом України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” від 17 січня 2002 р., набрала чинності, згідно з ч.1 його ст.10, з 21 квітня 2002 р., тобто через 60 днів після його опублікування.
2. Предметом злочину є: 1) диски для лазерних систем зчитування при його вчиненні у формі порушення законодавства, що регулює їх виробництво, експорт чи імпорт, а також 2) обладнання чи 3) сировина для виготовлення таких дисків при вчиненні злочину у формі порушення законодавства, що регулює їх експорт чи імпорт.
Диск для лазерної системи зчитування - це будь-який оптичний диск для лазерних систем зчитування із записом або з можливістю запису на ньому інформації, що відображає об’єкти авторського права чи суміжних прав, або без запису такої інформації (див. абз.4 ст.1 згаданого Закону).
Згідно із названим Законом здійснюється ліцензування експорту та імпорту не лише дисків для лазерних систем зчитування, а й обладнання та сировини для їх виробництва. Під обладнанням для виробництва дисків для лазерних систем зчитування розуміється спеціалізоване обладнання (виробничі лінії) по виробництву таких дисків та основні вузли для нього, перелік яких затверджується КМУ. Згідно з постановою КМУ від 17 травня 2002 р. № 672, до основних вузлів для спеціалізованого обладнання з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та здійснюється окремо або в складі обладнання (виробничої лінії), належать прес-форма для термопластавтоматів інжекційного штампування дисків (код згідно з УКТ ЗЕД 8480 71 90 90) та матриці або штампи, які містять дані, необхідні для штампування дисків (коди згідно з УКТ ЗЕД 8524 91 10 00, 8524 91 90 00, 8524 99 00 00). Матриця - матеріальний носій у вигляді штампа або іншого аналогічного чи еквівалентного пристрою, який містить інформацію у цифровій формі і використовується для безпосереднього перенесення цієї інформації на диск для лазерних систем зчитування під час його виробництва (див. абз.9 ст.1 згаданого Закону).
Сировиною для виробництва дисків для лазерних систем зчитування є оптичний полікарбонат (див. п.“б” ч.1 ст.2 Закону).
3. Із об’єктивної сторони злочин характеризується вчиненням будь-якого із передбачених диспозицією ст.203¹ діянь, якими порушується законодавство, що регулює:
- виробництво дисків для лазерних систем зчитування;
- експорт дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва;
- імпорт дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва.
4. Під порушенням законодавства, що регулює виробництво дисків для лазерних систем зчитування, слід розуміти здійснення суб’єктами господарювання діяльності, пов’язаної із застосуванням технологічного процесу по переробці сировини (оптичного полікарбонату) в оптичні носії інформації у формі диску для лазерних систем зчитування, під час якого одночасно з виготовленням диску здійснюється запис на нього інформації, яка є об’єктом авторського права та/або суміжних прав, або без запису, а також реалізацією дисків власного виробництва (див. абз.3 ч.1 ст.1 Закону) з порушенням встановленого законодавством порядку її здійснення.
Згідно з ч.1 ст.3 згаданого Закону виробництво дисків для лазерних систем зчитування здійснюється суб’єктами господарювання лише за наявності у них ліцензій на провадження такої діяльності та за умови дотримання ліцензійних умов, встановлених безпосередньо згаданим Законом, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства освіти і науки України від 3 липня 2002 р. № 71/382.
Порушенням законодавства, що регулює виробництво дисків для лазерних систем зчитування, є: здійснення господарської діяльності по їх виробництву:
- без ліцензії на такий вид діяльності;
- без проставлення на кожному виготовленому диску із записом інформації спеціального ідентифікаційного коду (СІД-коду), а на кожному виготовленому диску без запису інформації - коду матриці, з якої його було виготовлено;
- без дозволу осіб, яким належить авторське право та/або суміжні права;
- невиконання передбачених Законом України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” вимог щодо вироблення дисків лише на ліцензованому обладнанні та в ліцензованих приміщеннях, тобто вчинення діянь, якими порушуються вимоги до діяльності по їх виробництву, передбачені ст.4 Закону. За порушення окремих з цих вимог можуть застосовуватись також фінансові санкції у вигляді штрафів згідно із його ст.8.
Враховуючи, що діяльність по виробництву дисків для лазерних систем зчитування є видом господарської діяльності, то порушенням законодавства, що регулює виробництво таких дисків, має визнаватися і порушення ліцензійних умов її здійснення.
Порядок нанесення СІД-коду визначається Порядком присвоєння і нанесення на диски для лазерних систем зчитування спеціального ідентифікаційного коду та визнання спеціальних ідентифікаційних кодів, нанесених на диски, що імпортуються, затвердженим постановою КМУ від 26 квітня 2003 р. № 623.
Згідно з п.62, 63 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р., якими вказана стаття доповнена Законом України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування”, діяльність з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, а також експорт, імпорт обладнання та дисків для лазерних систем зчитування підлягають ліцензуванню.
Порядок присвоєння спеціального ідентифікаційного коду дискам для лазерних систем зчитування, затверджений постановою КМУ від 28 квітня 2001 р. № 411, втратив чинність (підстава: постанова КМУ “Про затвердження Порядку присвоєння і нанесення на диски для лазерних систем зчитування спеціального ідентифікаційного коду та визнання спеціальних ідентифікаційних кодів, нанесених на диски, що імпортуються” від 26 квітня 2003 р. № 633).
5. Під порушенням законодавства, що регулює експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, слід розуміти здійснення суб’єктами господарювання діяльності, пов’язаної з експортом чи імпортом зазначених товарів, без одержання ліцензії на такі види діяльності чи з порушенням ліцензійних умов їх провадження, визначених Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з експорту, імпорту обладнання та дисків для лазерних систем зчитування, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14 серпня 2002 р. № 84/247, тобто з порушенням порядку їх експорту чи імпорту, визначеного відповідними нормативними актами.
Експорт дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва - це їх продаж українськими суб’єктами господарювання - суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють таку діяльність, іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з їх вивезенням або без вивезення через митний кордон, включаючи їх реекспорт, тобто продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, що були раніше імпортовані в Україну. Імпорт дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва - це їх купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами господарювання - суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють таку діяльність, в іноземних суб’єктів господарської діяльності з ввезенням або без ввезення їх на територію України, включаючи їх купівлю для власного споживання (використання) за межами України (див. абз.10, 14 ст.1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. в редакції від 22 грудня 1998 р.).
Згідно з Додатками 2, 3 до постанови КМУ від 18 грудня 2001 р. № 1703 “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 2002 році” у 2002 р. підлягав ліцензуванню експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць, що призначені для виробництва дисків для лазерних систем зчитування, а також полікарбонату для виготовлення оптичних носіїв інформації. Постановою ж КМУ від 25 грудня 2002 р. № 1939 “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 2003 році” названі товари не були віднесені до таких, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню. Постановою КМУ “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлено квоти у 2004 році” від 24 грудня 2003 р. № 1996 оптичний полікарбонат для виробництва дисків для лазерних систем зчитування включений до Переліку товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2004 році (Додаток 2 до постанови) та Переліку товарів, експорт яких до США та Чеської Республіки підлягає ліцензуванню у 2004 році (Додаток 3 до постанови).
Постановою КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1722 оптичний полікарбонат для виробництва дисків для лазерних систем зчитування віднесений до товарів, імпорт (Додаток 2 до постанови) та експорт (Додаток 1 до постанови) яких підлягає ліцензуванню у 2005 р.
Порядок одержання суб’єктами підприємницької діяльності усіх форм власності, що зареєстровані на території України, незалежно від місця їх реєстрації, ліцензій на імпорт та ліцензій на експорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць, що призначені для виробництва дисків для лазерних систем зчитування, а також полікарбонату для виробництва дисків для лазерних систем зчитування визначається відповідно Положенням про порядок ліцензування імпорту товарів у 2002 році та Положенням про порядок оформлення та видачі ліцензій та експортних документів на експорт продукції у 2002 році, затвердженими наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції від 1 лютого 2002 р. № 33. Видача ліцензій на імпорт названих товарів здійснюється названим Міністерством або, у межах наданих ним повноважень, Міністерством економіки АРК, відповідними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а ліцензій або експортних документів на їх експорт - управлінням нетарифного регулювання та контрактного обліку Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, або, в межах наданих ним повноважень, міністерством економіки АРК, відповідними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Ліцензії на експорт та імпорт зазначених товарів видаються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції за погодженням з Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки. Наказом Міністерства освіти і науки від 10 січня 2002 р. № 9 затверджено “Порядок погодження видачі ліцензій на товари, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2002 році”, який наказом від 1 жовтня 2002 р. № 538 викладено у новій редакції. Дія названого Порядку не поширюється на диски для лазерних систем зчитування, які переміщуються через територію України транзитом чи ввозяться або вивозяться фізичними особами для власного використання, а також пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях фізичними особами в особистих цілях (п.8 названого Порядку).
Положення про порядок ліцензування імпорту товарів у 2002 році, та Положення про порядок оформлення та видачі ліцензій та експортних документів на експорт продукції у 2002 році, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 1 лютого 2002 р. № 33, втратили чинність (підстава: наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України “Про порядок ліцензування експорту, імпорту товарів у 2003 році” від 18 лютого 2003 р. № 36).
6. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого із діянь, які є порушенням законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, за умови, якщо вартість зазначених товарів, що були предметом незаконних дій, у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
7. Із суб’єктивної сторони склад передбаченого ст.203¹злочину характеризується умисною виною, вид умислу - прямий. Мотиви і мета вчинення передбачених ст.2031 дій для кваліфікації значення не мають.
8. Дія Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, а також експорт, імпорт обладнання та сировини для їх виробництва (ч.1 ст.2 Закону). Згідно з абз.14 ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. суб’єктами господарювання визнаються зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які проводять господарську діяльність, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, а тому суб’єкт передбаченого ст.203-1 злочину спеціальний: або 1) службова особа суб’єкта господарської діяльності - юридичної особи, або 2) фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка здійснює таку діяльність без створення юридичної особи.
9. Діяльність фізичної особи, не зареєстрованої як суб’єкт підприємницької діяльності, по виробництву, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування, а також по експорту, імпорту обладнання та сировини для їх виробництва, за наявності підстав має кваліфікуватися за ч.1 ст.202 як здійснення без державної реєстрації, як суб’єкта підприємництва, діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню.
10. Переміщення дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене фізичною особою, яка не має ліцензії на їх експорт чи імпорт, має кваліфікуватися, за наявності підстав, як контрабанда за ст.201. Як контрабанда мають кваліфікуватися і дії службових осіб суб’єктів господарювання та фізичних осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва, які мають ліцензію на експорт чи імпорт дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ними переміщуються через митний кордон України зазначені товари в обсягах, що перевищують дозволені для експорту чи імпорту, в частині, що перевищує вартість зазначених у ліцензії.
За умови визнання оптичного полікарбонату стратегічно важливим сировинним товаром, його переміщення з України через її митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю утворюватиме склад злочину “контрабанда” незалежно від його вартості.
11. Порушення законодавства, що регулює виробництво дисків для лазерних систем зчитування, із записом на них інформації, яка є об’єктом авторського та/або суміжних прав, без дозволу осіб, які мають на неї авторське право або суміжні права, в тому числі і їх реалізація особою, що їх незаконно виробила, має кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст.203-1 та 176, за наявності всіх необхідних ознак складів сформульованих у них злочинів.
12. Диски для лазерних систем зчитування, обладнання та сировина для їх виробництва не віднесені законодавством до підакцизних товарів, а тому їх незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту не підпадає під дію ст.204.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Злочини проти встановленого порядку зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю 1 страница	\|	Злочини проти встановленого порядку зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю 3 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.