Ø на 3-му тижні внутрішньоутробного розвитку відбувається утворення пронефроса, який розташований позаочеревинно у краніальному кінці ембріона (І стадія). Переднирка, не функціонуючи, піддається зворотному розвитку як тільки досягає зрілості
Ø на 4-му тижні починається стадія мезонефросу (II стадія). Утворюються канальці і вивідні протоки, які відкриваються у клоаку, петля Генле не виявляється. На 8 тиж мезонефрос сягає максимальних розмірів і починає регресувати;
Ø на 5-6 му тижні в каудальній частині ембріону починає формуватися метанефрос або постійна нирка (ІІІ стадія), яка має подвійне походження:
з вип’ячування мезонефросу (недалеко від клоаки) формуються сечоводи, миски, чашечки. Збільшуючись в розмірах, це вип’ячування стимулює оточуючу тканину і розвиток метанефральної бластема
в мезодермі – метанефральна бластема – починають диференціюватися клітини і формується капсула клубочка, канальці нефрону. Відбувається диференціація вісцерального шару капсули у подоцити. Через деякий час у мезодерму проникають судини, утворюються капілярні петлі клубочка. З другого боку, мезодерма диференціюючись, також стимулює до розвитку дивертикул мезонефросу, який росте, розділяється і дає початок збирним трубочкам
Ø поступово видільні канальці нефрону (з мезодерми) і збирні канальці (з мезонефросу) з’єднуються, мембрана між ними руйнується → нефрон сполучається з мискою
Ø постійна нирка закладається і формується в каудальній частині ембріону, а потім “піднімається” з порожнини тазу в черевну порожнину до рівня біфуркації аорти (до 9 тиж) та повертається на 90 градусів (випуклий край з дорсального положення переходить у латеральне)