• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відомість 8 5 страница

При нарахуванні амортизації строк корисної експлуатації і ліквідаційної вартості повинні переглядатися. Особливо це стосується випадків, коли істотно змінюються початкові характеристики об'єкта основних засобів (у випадку модернізації об'єкта, дооцінки і т.д.). Також можлива зміна методу нарахування амортизації об'єкта у випадку зміни очікуваного засобу одержання економічних вигод від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів по новому методу начисляється, починаючи з місяця, що слідує за місяцем зміни амортизації. Така зміна повинна бути відбита в примітках до фінансової звітності.

Для відбитка нарахованої амортизації передбачений рахунок 13 "Знос необоротних активів".

Знос не начисляється на наступні основні засоби: земельні ділянки, будинки і спорудження, що являються унікальними пам'ятниками архітектури і мистецтва, експонати, зразки, що діють і не діють, моделі, макети й інші наочні приладдя, що знаходяться в кабінетах і лабораторіях і використовувані для навчальних і наукових цілей, продуктивна худоба, багаторічні зелені насадження, не досягші експлуатаційного віку.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = (І(а-1) -10):100,

де І(а - 1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Облік оренди основних засобів. Відповідно до П(С)БО 7 підприємство може використовувати об'єкт основних засобів для виготовлення продукції і т.д., а може надавати його в оренду іншим особам.

Облік операцій, пов'язаних з орендою окремих інвентарних об'єктів або цілісних майнових комплексів здійснюється на підставі П(С)БО 14 “Оренда”. Він являється обов'язковим до застосування всіма підприємствами, установами й організаціями, за винятком бюджетних установ.

Відповідно до П(С)БО 14 під орендою розуміють угоду, по якому орендар набуває права користування необоротними активами за плату протягом узгодженого з арендодавцем строку.

Оренда може бути класифікована на два види:

1. операційна оренда;

2. фінансова оренда.

Критерії поділу операційної і фінансової оренди базуються на тому, у якому ступені ризики і винагороди, пов'язані з правом власності на орендований актив, стосуються орендодавця й орендаря.

З позицій бухгалтерського обліку оренда характеризується як фінансова в тих випадках, коли всі ризики і вигоди, пов'язані з правом користування і володіння активом, передані орендарю. У противному випадку оренда вважається операційною.

У П(С)БО 14 передбачається також така операція як продаж активу з укладанням угоди про його одержання продавцем в оренду (зворотна оренда). Зміст такої операції полягає в тому, що фірма - власник об'єкта оренди продає цю власність фінансовому інституту з одночасним оформленням угоди про довгострокову оренду колишньої своєї власності.

Проте в Україні операції по фінансовій і зворотній оренді на практиці широкого застосування не одержали.

Передачу в оренду окремого виду майна (об'єктів виробничих і невиробничих основних засобів) виробляють на підставі приймально-передатних актів і договору оренди. У договорі оренди визначається строк майбутньої служби, розрахований виходячи з оцінки майна з обліком його фактичного зносу і норм амортизаційних відрахувань.

Здані в оренду основні засоби враховуються на балансі арендодавця, а в орендаря - за балансом по початковій вартості, зазначеної в договорі оренди. Передача і повернення орендованого майна оформляються актом прийому-передачі. При цьому в регістрах аналітичного обліку основних засобів орендодавця ці об'єкти виділяються у відособлену групу.

На основні засоби, прийняті в оренду, у бухгалтерії підприємства-орендаря інвентарні картки не відкривають. У якості регістра аналітичного обліку таких основних засобів служить копія інвентарної картки даного об'єкта, що повинний бути прикладений бухгалтерією орендодавця до акта приймання-передачі орендованих об'єктів. Ці картки зберігаються в картотеці бухгалтерії окремо. Прийняті в оперативну оренду основні фонди значаться в орендаря по інвентарних номерах, привласнених орендодавцем.

При операційній оренді орендодавець не списує об'єкт операційної оренди з балансу, а відбиває його в звичайному порядку в складі необоротних активів.

Амортизація по об'єктах операційної оренди відбивається орендодавцем у звичайному порядку відповідно до П(С)БО 7, а також з урахуванням положення про облікову політику підприємства. Тобто, якщо надання в оренду об'єктів основних засобів є систематичною й основною діяльністю орендодавця, і суму амортизації можна віднести до складу собівартості наданих послуг, то амортизацію доцільно відбивати на рахунку 23 «Виробництво», а якщо прямо віднести неможливо – 91 «Загальновиробничі витрати». Якщо ж надання основних засобів в оренду не є основною діяльністю підприємства, то амортизацію відносять на рахунок 949 “Інші операційні витрати діяльності”.

Прибуток від операційної оренди відбивається на рахунку 713 “Дохід від операційної оренди активів” і признається прибутком відповідного звітного періоду з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди. Якщо основною діяльністю орендодавця є здача в оренду об'єктів основних засобів, то отриманий прибуток відбивається по кредиті рахунку 703 “Дохід від реалізації робіт, послуг”. У бухгалтерському обліку урахування оренди в орендодавця відбивається наступними записами:

Сума прибутку від здачі в оренду об'єкта основних засобів відбивається по дебеті рахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” кредиту рахунків 703“Дохід від реалізації робіт, послуг”, 713“Дохід від операційної оренди активів”. Одночасно відбивається сума податкового зобов'язання по ПДВ по дебету рахунків прибутку 703“Дохід від реалізації робіт, послуг”, 713“Дохід від операційної оренди активів” кредиту 641 «Розрахунки за податками». Потім сума прибутку списується на фінансовий результат у кредит рахунку 791 «Результат основної діяльності». Амортизація по об'єкту оренди показується з відбитком витрат по кредиту рахунку 13 « Знос необоротніх активів»дебету рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 949 «Інші витрати операційної діяльності», що потім списуються на фінансовий результат у дебет рахунку 791«Результат основної діяльності». Одержання орендної плати відбивається по дебеті рахунку 311 « Поточний рахунок в національній валюті» кредиту рахунку 377“Розрахунки з іншими дебіторами”.

Якщо орендар сплачує суму орендних платежів авансом відразу за декілька періодів, то такі суми вважаються прибутками майбутніх періодів. При цьому в бухгалтерському обліку будуть зроблені записи:

Сума отриманої орендної плати за декілька періодів відбивається по дебету рахунку 311« Поточний рахунок в національній валюті» кредиту рахунку 69 “Витрати майбутніх періодів”. Податкові зобов'язання по ПДВ відбиваються по дебеті рахунку 643«Податкові зобов`язання» кредиту рахунку 641«Розрахунки за податками». Включення прибутків майбутніх періодів до складу прибутків звітного періоду відбивається по дебеті рахунку 69“Витрати майбутніх періодів” кредиту рахунків 703“Дохід від реалізації робіт, послуг”, 713“Дохід від операційної оренди активів”. Списання податкових зобов'язань по ПДВ здійснюється з кредиту 643 «Податкові зобов`язання» у дебет рахунків 703“Дохід від реалізації робіт, послуг”, 713“Дохід від операційної оренди активів”.

Об'єкт операційної оренди в орендаря значиться на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” по вартості, яка зазначена в договорі. Витрати по підлягаючої до сплати орендної плати за користування об'єктом оренди признаються іншими витратами і відбиваються на рахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

Таким чином момент виникнення витрат по оренді відповідає моменту виникнення прибутків, отриманих внаслідок експлуатації орендованого об'єкта необоротних активів.

Якщо об'єкт основних засобів передається у фінансову оренду, то на балансі орендодавця він не відбивається. Це пов'язано з тим, що всі ризики і вигоди від його використання на період, що складає значну частину строку експлуатації, фактично належать орендарю.

Орендар відбиває в бухгалтерському обліку отриманий у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання по найменшої на початок строку оренди оцінці: справедливої вартості активу або дійсної вартості суми мінімальних орендних платежів.

Мінімальні орендні платежі - це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за відрахуванням вартості послуг і податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені на:

1. для орендаря - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;

2.для орендодавця - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

Гарантована ліквідаційна вартість:

1. для орендаря - частина ліквідаційної вартості, що гарантується до сплати орендарем або пов'язаної з ним стороною;

2. для орендодавця - частина ліквідаційної вартості, що гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, яка здатна по своєму фінансовому положенню відповідати по гарантії.

Таким чином за допомогою гарантованої ліквідаційної вартості орендодавець передає всі ризики і збитки від користування об'єкта оренди орендарю або третій стороні, що забезпечує фінансову гарантію.

Облік вибуття основних засобів. Вибуття об'єкта основних засобів є кінцевою подією в його життєвому циклі . Його здійснення відбувається в наступних випадках: безкоштовне вибуття основних засобів; вибуття об'єкта основних засобів за плату; ліквідація об'єкта основних засобів.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначається як різниця між прибутком від вибуття (за відрахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям) і залишковою вартістю основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об'єкта основних засобів його початкова (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму початкової (переоціненої) вартості і зносу ліквідованої частини об'єкта. Така ліквідація також повинна знайти свій відбиток у типовій формі № ОС-7 "Інвентарна картка обліку основних засобів".

Безкоштовне вибуття об'єкта основних засобів являє собою операцію по безоплатній передачі такого об'єкта іншому підприємству. Оскільки в результаті безкоштовної передачі об'єкта немає виручки, що може бути вірогідно визначена, то для цілей бухгалтерського обліку безкоштовна передача активів не признається прибутком.

При безоплатній передачі вартість переданого об'єкта основних засобів списується з одночасним збільшенням витрат із кредиту рахунку 10 «Основні засоби» у дебет рахунку 976 “Списання необоротних активів”.

Сума нарахованого зносу по такому об'єкту відбивається по кредиту рахунку 10«Основні засоби» із дебету рахунку 131 «Знос основних засобів». Сума отриманих витрат, у порядку закриття рахунку, списується з кредиту рахунку 976“Списання необоротних активів” на фінансовий результат.

Вибуття об'єкта основних засобів за плату являє собою операції по реалізації такого об'єкта. При продажі об'єкта основних засобів підприємство одержує суму виручки, що повинна бути відбита в складі прибутків звичайної діяльності. Залишкова вартість об'єкта основних засобів, який продається, відбивається як собівартість реалізованого необоротного активу з подальшим списанням до складу витрат звичайної діяльності.

При реалізації об'єкта основних засобів його залишкова вартість списується з кредиту рахунку 10«Основні засоби» у дебет рахунку 286. Сума нарахованого зносу відбивається по дебеті рахунку 131«Знос основних засобів». у кореспонденції з кредитом рахунку 10«Основні засоби» . Сума доходу від реалізації об'єкта відбивається по кредиту рахунку 712 з одночасним нарахуванням суми податкового зобов'язання по дебеті рахунку 712 кредиту рахунку 641 «Розрахунки за податками». У порядку закриття рахунків доходів і витрат, наявні на них суми списуються на фінансовий результат.

Якщо за якимись причинами основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання. Різниця між початковою вартістю і нарахованої раніше амортизацією списується на витрати звітного періоду, у якому відбулося прийняття такого рішення. Що стосується податкового обліку, то в цьому випадку балансова вартість групи не зменшується, а витрати, пов'язані з придбанням (виготовленням) списаного основного засобу, продовжують амортизуватися в складі балансової вартості групи, до якої належить такий об'єкт основних засобів.

При ліквідації об'єкта основних засобів у бухгалтерському обліку сума нарахованого зносу відбивається по дебеті рахунку 131«Знос основних засобів» кредиту рахунку 10«Основні засоби» . Залишкова вартість ліквідованого об'єкта основних засобів списується з кредиту рахунку 10«Основні засоби» у дебет рахунку 976“Списання необоротних активів”. Після сума витрат із кредиту рахунку 976“Списання необоротних активів” списується на фінансовий результат у дебет рахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

При ліквідації об'єкта основних засобів можуть бути отримані які-небудь матеріальні цінності, що повинні бути оприбутковані по ціні можливої реалізації. У бухгалтерському обліку будуть здійснені такі записи. Списання суми нарахованого зносу відбивається по дебету рахунку 131«Знос основних засобів» кредиту рахунку 10«Основні засоби» . Сума залишкової вартості ліквідованого об'єкта відбивається з кредиту рахунку 10«Основні засоби» у дебет рахунку 976“Списання необоротних активів”. Нарахування суми податкових зобов'язань з одночасним нарахуванням витрат відбивається по дебету рахунку 976“Списання необоротних активів” кредиту рахунку 641 «Розрахунки за податками». Сума витрат списується на фінансовий результат із кредиту рахунку 976“Списання необоротних активів” у дебет рахунку 793«Результат іншої звичайної діяльності». Оприбуткування матеріальних цінностей відбивається з одночасним відбитком прибутку по кредиту рахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності” дебету рахунків матеріальних цінностей, що надійшли. Сума прибутку з дебету 719“Інші доходи від операційної діяльності” списується на фінансовий результат у кредит рахунку 793«Результат іншої звичайної діяльності».

У випадку передачи підприємством об'єкта основних засобів як внесок у статутний капітал іншого підприємства на суму зносу складається кореспонденція по дебету рахунку 131«Знос основних засобів» і кредиту рахунку 10«Основні засоби» . Сума залишкової вартості переданого об'єкта списується з кредиту рахунку 10 у дебет рахунку 14 "Довгострокові інвестиції". На різницю між залишковою вартістю переданих об'єктів основних засобів і справедливою вартістю інвестицій складається кореспонденція по дебеті рахунку 14"Довгострокові інвестиції" і кредиту рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Облік інвентаризації основних засобів. У процесі функціонування об'єкти основних засобів підлягають обов'язкової інвентаризації. Інвентаризацію об'єктів основних засобів повинні проводити всі підприємства, незалежно від форми власності. Порядок проведення інвентаризації визначений у “Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів, розрахунків і інших статей балансу”, затвердженої наказам Головного керування Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р.

При проведенні інвентаризації основних засобів необхідно мати на увазі, що інвентаризація споруджень, будівель і інших нерухомих об'єктів основних засобів повинний проводиться один разів у три роки, бібліотечних фондів - один раз у п'ять років.

Для оформлення даних, отриманих у ході інвентаризації основних засобів складається інвентаризаційний опис. Він складається в однім примірнику по кожному місцю перебування об'єктів основних засобів і кожній особі, відповідальній за їхню цілість.

Після проведення інвентаризації складений інвентаризаційний опис підписується всіма членами комісії. Матеріально відповідальна особа своїм підписом повинна підтвердити правильність даних, що внесені в опис, і відсутність яких-небудь претензій до членів комісії. Після належного оформлення опис передається в бухгалтерію для складання порівнювальної відомості, у якій вносяться результати інвентаризації з указівкою кількості і суми виявлених недостач і надлишків. У результаті проведення інвентаризації можуть бути виявлені такі факти: дані бухгалтерського обліку і фактичні дані збігаються; фактичний залишок менше облікового - нестача; фактичний залишок більше облікового - надлишки.

Всі випадки не відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності основних засобів, виявлених при інвентаризації повинні бути відбиті в обліку у виді відповідних бухгалтерських записів.

Якщо на підприємстві виявлені зайві основні засоби в результаті інвентаризації, то їх варто оприбуткувати на баланс підприємства по початковій вартості, а у випадку, якщо її неможливо визначити - по справедливій вартості основних засобів, визначеної на дату виявлення надлишків. Знос по такому об'єкті визначається експертним шляхом з урахуванням його технічного стану. При здійсненні подібних операцій підприємство повинно відбити прибуток у сумі вартості виявленого об'єкта, який повинен бути зменшений на суму зносу. Для відбитка прибутку використовується рахунок 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”, на якому за кредитом відбивається сума справедливої вартості виявленого об'єкта, а за дебетом сума його зносу. Після суму прибутку із дебету 746“Інші доходи від звичайної діяльності” у порядку закриття рахунку списують на фінансовий результат.

У випадку виявлення недостачі або пошкодження основних засобів можливі два варіанти, коли особа, винна в нестачі, не виявлена і коли винна особа виявлена.

Якщо винна в нестачі особа не встановлена, то сума нестачі відноситься на результати господарської діяльності підприємства. У цьому випадку на суму залишкової вартості списаного об'єкта складається проводка по дебеті рахунку 947 ”Нестача і утрати від пошкодження цінностей” і кредиту рахунку 10 «Основні засоби». Одночасно ця ж сума відбивається на за балансовому рахунку 072 “Невідшкодовані недостачі і утрати від пошкодження цінностей”. На суму визначеного зносу складається кореспонденція по дебеті рахунку 131 «Знос основних засобів» кредиту рахунку 10«Основні засоби».

У випадку, якщо недостача віднесена на винну особу, то розрахунок збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою здійснюється відповідно до пункту 2 Порядку № 116, виходячи з балансової вартості відсутнього об'єкта за мінусом амортизаційних відрахувань, але не нижче 50 % від балансової вартості на момент установлення факту недостачі . Розрахунок провадиться по такій формулі:

Рз=(Бв-А)хIiнф+ПДВ)х2,

де Рз - розмір збитку ( у гривнях);

Бв - балансова (початкова) вартість (у гривнях);

А - сума амортизаційних відрахувань (у гривнях);

Iiнф - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі індексів інфляції, щомісяця обумовлених Міністерством статистики України;

ПДВ - розмір податку з додаткової вартості (у гривнях).

Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами відбивається кореспонденцією рахунків по дебеті рахунку 375 "Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку" і кредиту рахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Одночасно відбивається сума відшкодування, що підлягає сплаті в бюджет по дебеті рахунку 746"Інші доходи від звичайної діяльності" і кредиту рахунку 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах". При одержанні відшкодування недостачі від винної особи дебетується рахунок 30 "Каса", або 31 "Рахунки в банках" і кредитується рахунок 375 "Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку". Суми прибутків і витрат, отриманих при відображенні даної операції списуються на рахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності» для визначення фінансового результату.

15. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Облік|урахування| нематеріальних активів регулюється П(С) БО| 8 «Нематеріальні активи» і П(С) БО| 19 «Об'єднання підприємств».

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної форми, може бути ідентифікований, тобто відокремлений від підприємства, використовується для виробничих і не виробничих цілей, а також для здачі в оренду, терміном використання більш 1 роки.

Подібно до основних засобів|коштів| при придбанні|надбанні| нематеріального активу підприємство повинне сформувати облікову політику. У наказі по обліковій політиці підприємство відображає|відбиває| використовувані нематеріальні активи з|із| вказівкою термінів їх використання, методів нарахування амортизації основних засобів|коштів|, можливості|спроможності| переоцінки і ін.

Планом рахунків|лічби| для обліку|урахування| нематеріальних активів передбачений рахунок|лічба| 12, який має наступні|слідуючі| субрахунки:

121 – права користування природними ресурсами;

122 – права користування майном;

123 – права на знаки для товарів і послуг;

124 – права на об'єкти промислової власності;

125 – авторські і суміжні з|із| ними права|;

127 – інші нематеріальні активи.

На субрахунку 121 "Права користування природними ресурсами" ведеться облік наявності об'єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належать: права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

На субрахунку 122 "Права користування майном" ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На субрахунку 123 "Права на комерційні позначення" ведеться облік наявності прав на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо).

На субрахунку 124 "Права на об'єкти промислової власності" ведеться облік наявності прав на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, тощо).

На субрахунку 125 "Авторське право та суміжні з ним права" ведеться облік наявності авторського права та суміжних з ним прав (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо).

На субрахунку 127 "Інші нематеріальні активи" ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" кореспондує

Для обліку|урахування| гудвила| призначений рахунок|лічба| 19. Згідно МСФО| гудвил| повинен враховуватися як постійний актив і не повинен амортизуватися. Списується на витрати лише при очевидної, істотної|суттєвої| втрати вартості.

До рахунку|лічби| 12 застосовується регулюючий рахунок|лічба| 133 «Накопичена амортизація». Ліквідна вартість прирівнюється до нуля, метод нарахування амортизації, як правило, прямолінійний. При списанні нематеріальних активів в синтетичному обліку|урахуванні| робиться|чиниться| запис: Дт 133-Кт| 12.

Приклади|зразки| нематеріальних активів:

- патенти

- авторські права

- ліцензії

- інтелектуальна власність, наприклад, технічні знання, одержані|отримані| в результаті|унаслідок,внаслідок| дослідницьких і конструкторських робіт

- торгові марки, включаючи бренди і назви публікацій

- кінофільми і відеофільми.

Нематеріальний актив, внутрішньо створений або одержаний|отриманий| в результаті|унаслідок,внаслідок| об'єднання компаній, є|з'являється,являється| таким, що ідентифікується, якщо він: відокремлюємо|відділяємо| або виникає з|із| договірного або юридичного права.

Актив є|з'являється,являється| відокремлюваним, якщо його можна реалізувати – індивідуально або спільно з|із| пов'язаними з ним активами, зобов'язаннями і договорами – наприклад, орендувати, передати, продати або обміняти.

Передаваність і відчужувана можливість|спроможність| відокремити|відділити| їх від інших прав і обов'язків компанії ролі не грають.

Вказані критерії дозволяють відрізнити нематеріальний актив від гудвила|, придбаного|набутого| в ході об'єднання компаній.

При первинному визнанні|зізнанні| собівартість визначається за тими ж принципами, що і при обліку|урахуванні| інших активів (включаються: ціна покупки|купівлі|, імпортне мито, невідшкодований податок на покупку|купівлю|). При відстроченні|відстрочці| платежу сума дисконтується, а різниця відноситься на фінансові витрати.

Приклад|зразок|

Компанія придбала|набула| ексклюзивні права на патент, розроблений іншою компанією. Сума платежу за ексклюзивні права склала 600000 у.о., що підлягають сплаті|виплаті| негайно, і 400000 до сплати|виплати| через рік. У зв'язку з тендером компанія понесла витрати на юридичне обслуговування в сумі 87000 у.о. За реєстрацію патентних прав стягується збір|збирання| в сумі 1000 у.о. Вартість капіталу компанії складає 10%.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|

дисконтована сума: 400000 * 1/1,1 = 363636 у.о.

Вартість прав при первинному визнанні|зізнанні|:

600000 + 363 636 + 87000 + 1000 = 1051636 у.о.

Внутрішньо створений гудвил| признаватися не повинен. Хоча гудвил| може існувати в будь-якій компанії, його визнанню|зізнанню| як актив перешкоджає те, що він не є|з'являється,являється| ресурсом (тобто не відокремлюємо|відділяємо| і не виникає з|із| договірного права або іншого юридичного права), що ідентифікується, контрольованим підприємством, а його собівартість не може бути надійно оцінена.

Внутрішньо створені бренди, торгові|торгівельні| марки, публіковані назви, переліки споживачів і т.п. не підлягають визнанню|зізнанню| як нематеріальний актив. Витрати|затрати| на них не можуть бути відокремлені від загальних|спільних| витрат на розвиток бізнесу.

Процес створення|створіння| нематеріального активу компанія повинна розділяти на два етапи: етап досліджень і етап розробки.

На етапі досліджень компанія не може продемонструвати, що існує нематеріальний актив, який створюватиме вірогідні майбутні економічні вигоди. Витрати|затрати| на дослідження завжди признаються як витрати на момент їх виникнення |.

Нематеріальний актив, що виникає з|із| розробок, повинен признаватися тільки|лише| тоді, коли компанія повною мірою може продемонструвати наступне|слідуюче|: технічну здійсненність завершення нематеріального активу так, щоб він був в наявності для використання або продажу; свій намір завершити нематеріальний актив, а також використовувати його або продати; спосіб отримання|здобуття| вірогідних майбутніх економічних вигод від нематеріального активу; здатність|здібність| надійно оцінити витрати|затрати|, що відносяться до нематеріального активу в ході його розробки.

Приклади|зразки| діяльності по розробці: проектування, конструювання, тестування до виробничих| зразків|взірців| і моделей.

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. А. В. Дудник 1 страница
3. А. В. Дудник 10 страница
4. А. В. Дудник 11 страница
5. А. В. Дудник 12 страница
6. А. В. Дудник 2 страница
7. А. В. Дудник 3 страница
8. А. В. Дудник 4 страница
9. А. В. Дудник 5 страница
10. А. В. Дудник 6 страница
11. А. В. Дудник 7 страница
12. А. В. Дудник 8 страница

Переглядів: 549