• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гносеологіч­ний ряд знань Управлінські уміння

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

СИСТЕМА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ КЕРІВНИКА

Складові підсистем знань керівника

Окреслюючи систему знань та умінь керівника сучасної школи, виходили з положень, які обґрунтував Г. В. Федоров. Розглядаючи структуру і зміст моделі професійної компетентності педагога, він окреслив дві підсистеми знань, необхід­ні для ЇЇ побудови:

1. професійні знання, їх зміст;

2. типи і види знань.

Автор довів важливість того, щоб знання не являли собою добірку абстрактних понятійних елементів, а відбивали діалектику пізнання (від загального до конкретного, і навпаки) з урахуванням їх місця у пізнавальному процесі, а також сутнісних особливостей кожного типу знань.

Ми пропонуємо розглянути дві підсистеми знань керівника. Першу складають такі групи: соціально-правові, фінансово-економічні, педагогічні, управлінські, психологічні знання. Друга підсистема — це гносеологічний ряд: методологічні, нормативні, змістовні знання, знання способу діяльності та уміння (рис. 16).

Рис. 16. Модель функціональної компетентності керівника

Такі групи знань виокремлено, зважаючи на те, що:

1) основний вид діяльності керівника школи — управлінський, що обумовлює необхідність досконалого знання теорії та практики управління;

2) керівник управляє соціальною системою, тобто системою, яка об'єднує людей; а відтак він повинен знати основи психології менеджменту;

3) об'єкт управлінської діяльності керівника — школа — обумовлює необхідність оволодіння психолого-педагогічними знаннями та уміннями;

4) керівник школи може здійснювати управління тільки на основі глибокої обі­знаності в соціально-правовій сфері;

5) директор навчального закладу забезпечує його функціонування та розвиток, виходячи зі знання основних механізмів господарювання та фінансово-еконо­мічних знань.

Окреслені групи знань відбивають специфіку керівної діяльності директора школи, її серцевиною та конкретним змістом є управління та відповідно — знання з основ менеджменту. Знання та уміння з психології, педагогіки, права, економіки забез­печують ефективне управління, тому мають більш загальний характер.

З точки зору діяльнісного підходу знання можна поділити на чотири групи, які утворюють гносеологічний ряд:

1) теоретико-методологічні: закони, закономірності ідеї, теорії;

2) теоретико-нормативні: принципи, правила, нормативи, інструкції, положення;

3) теоретико-предметні (змістовні): категорії, основні поняття, факти, явища, процеси;

4) теоретико-процесуальні (способу діяльності): методи, способи, прийоми, опе­рації.

У поєднанні зі специфікою діяльності керівника пропонована класифікація набуває предметного управлінського змісту.

У представленій парадигмі знання замикаються на методиках, тобто на знан­нях способу дії, які безпосередньо виходять на професійні уміння. Таким чином, на основі знань формуються управлінські уміння.

За цільовими ознаками їх мож­на згрупувати в діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контроль­но-коригуючі (В. І. Бондар, В. І. Маслов).

У широкому розумінні, діагностико-прогностичні вміння пов'язані зі збиран­ням, аналізом, систематизацією інформації, визначенням проблем, постановкою цілей, завдань, розробкою стратегічних та тактичних планів, програм дій та ал­горитмів окремих видів діяльності.

Організаційно-регулятивні вміння спрямовані на забезпечення реалізації різ­них планів, програм, управлінських рішень, створення матеріальних, технічних умов, добір та розстановку кадрів, координацію зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу.

Контрольно-коригуючі уміння — це уміння визначати стандарти, норми, кри­терії та методи оцінювання справ відповідно до них, вносити необхідні зміни, доповнення, уточнення на підставі обробки наслідків контролю, давати рекомен­дації щодо покращення роботи.

У вузькому значенні, діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі уміння — це способи реалізації управлінських функцій.

Модель компетентності керівника обумовлюється функціонально-посадовими обов'язками, які виконують роль дозиметра функцій управління. На них позна­чаються розбіжності в основних видах діяльності, зокрема — в типологічних функціях управління. Так, орієнтовно зміст функціональних обов'язків директора середньої загальноосвітньої школи може мати такий перелік:

1. Директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики і діє від імені І навчально-виховного закладу.

2. Здійснює загальне управління школою.

3. Організовує виконання законодавчих, нормативних актів, рішень, розпоря­джень, інструкцій Міністерства освіти України та його органів на місцях.

4. Визначає основні напрями діяльності освітнього закладу на основі аналізу тен­денцій розвитку соціальних процесів, освітнього замовлення в регіоні, потенціа­льних можливостей педагогічних кадрів, методичного забезпечення, економіч­них та матеріальних умов.

5. Підбирає і розставляє педагогічні кадри та обслуговуючий персонал.

6. Створює умови для підвищення кваліфікації вчителів та для наукової органі­зації їх праці.

7. Організовує атестацію педагогічних працівників.

8. Здійснює координаційні зв'язки з громадськістю, батьками, позашкільними закладами освіти.

9. Забезпечує зміцнення, розвиток та раціональне використання навчальної та матеріальної бази школи.

10. Забезпечує дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму, охорони праці, життя, здоров'я дітей, техніки безпеки.

11. Розпоряджається у встановленому порядку шкільними коштами, майном, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банку, є розпорядником кредитів.

12. Видає у межах своєї компетентності накази та розпорядження, забезпечує належну постановку діловодства та збереження документації у школі.

13. Виробляє та затверджує за погодженням із профспілковим комітетом посадо­ві обов'язки всіх працівників навчально-виховного закладу.

14. Керує роботою педагогічної ради школи, діяльністю своїх заступників, вчите­лями та технічними працівниками.

15. Організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його перебігом та результатами.

16. Здійснює контроль за якістю викладання та рівнем знань, умінь та навичок -учнів, виконанням навчальних планів та програм.

17.Відповідає перед загальними зборами (конференцією), педагогічними праців­никами, учнями, батьками, засновником за свою діяльність.

18. Веде облік особового складу працівників школи та учнів, бланків атестатів, свідоцтв, похвальних грамот та інших документів, виконання кошторису школи.

19. Відповідає за стан навчально-виховної роботи та звітує перед районним (місь­ким) відділом освіти.

20. Представляє працівників та учнів школи для нагород, вживає заходів щодо заохочення та стягнення тощо.

Посадові обов'язки директора сучасного навчального закладу розроблені та широко представлені різними авторами і колективами.

Таким чином, функціональна компетентність — це система знань та умінь ке­рівника, адекватних структурі та змісту управлінської діяльності, яка повною мірою забезпечує виконання функціонально-посадових обов'язків. Тому для ці­леспрямованого підвищення функціональної компетентності керівника необхід­но професіографічний базис конкретизувати в кожному окремому випадку відпо­відно до типу очолюваної установи та типологічних функцій управління.

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. III. Актуалізація набутих знань
3. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
4. III. Контроль знань
5. IV. Закріплення й узагальнення знань
6. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
7. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
8. V. Закріплення знань
9. V. Засвоєння знань
10. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.

Переглядів: 1047