МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Гносеологічний ряд знань Управлінські умінняНАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ СИСТЕМА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ КЕРІВНИКА Складові підсистем знань керівника Окреслюючи систему знань та умінь керівника сучасної школи, виходили з положень, які обґрунтував Г. В. Федоров. Розглядаючи структуру і зміст моделі професійної компетентності педагога, він окреслив дві підсистеми знань, необхідні для ЇЇ побудови: 1. професійні знання, їх зміст; 2. типи і види знань. Автор довів важливість того, щоб знання не являли собою добірку абстрактних понятійних елементів, а відбивали діалектику пізнання (від загального до конкретного, і навпаки) з урахуванням їх місця у пізнавальному процесі, а також сутнісних особливостей кожного типу знань. Ми пропонуємо розглянути дві підсистеми знань керівника. Першу складають такі групи: соціально-правові, фінансово-економічні, педагогічні, управлінські, психологічні знання. Друга підсистема — це гносеологічний ряд: методологічні, нормативні, змістовні знання, знання способу діяльності та уміння (рис. 16).
Рис. 16. Модель функціональної компетентності керівника
Такі групи знань виокремлено, зважаючи на те, що: 1) основний вид діяльності керівника школи — управлінський, що обумовлює необхідність досконалого знання теорії та практики управління; 2) керівник управляє соціальною системою, тобто системою, яка об'єднує людей; а відтак він повинен знати основи психології менеджменту; 3) об'єкт управлінської діяльності керівника — школа — обумовлює необхідність оволодіння психолого-педагогічними знаннями та уміннями; 4) керівник школи може здійснювати управління тільки на основі глибокої обізнаності в соціально-правовій сфері; 5) директор навчального закладу забезпечує його функціонування та розвиток, виходячи зі знання основних механізмів господарювання та фінансово-економічних знань. Окреслені групи знань відбивають специфіку керівної діяльності директора школи, її серцевиною та конкретним змістом є управління та відповідно — знання з основ менеджменту. Знання та уміння з психології, педагогіки, права, економіки забезпечують ефективне управління, тому мають більш загальний характер. З точки зору діяльнісного підходу знання можна поділити на чотири групи, які утворюють гносеологічний ряд: 1) теоретико-методологічні: закони, закономірності ідеї, теорії; 2) теоретико-нормативні: принципи, правила, нормативи, інструкції, положення; 3) теоретико-предметні (змістовні): категорії, основні поняття, факти, явища, процеси; 4) теоретико-процесуальні (способу діяльності): методи, способи, прийоми, операції. У поєднанні зі специфікою діяльності керівника пропонована класифікація набуває предметного управлінського змісту. У представленій парадигмі знання замикаються на методиках, тобто на знаннях способу дії, які безпосередньо виходять на професійні уміння. Таким чином, на основі знань формуються управлінські уміння.
За цільовими ознаками їх можна згрупувати в діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі (В. І. Бондар, В. І. Маслов). У широкому розумінні, діагностико-прогностичні вміння пов'язані зі збиранням, аналізом, систематизацією інформації, визначенням проблем, постановкою цілей, завдань, розробкою стратегічних та тактичних планів, програм дій та алгоритмів окремих видів діяльності. Організаційно-регулятивні вміння спрямовані на забезпечення реалізації різних планів, програм, управлінських рішень, створення матеріальних, технічних умов, добір та розстановку кадрів, координацію зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу. Контрольно-коригуючі уміння — це уміння визначати стандарти, норми, критерії та методи оцінювання справ відповідно до них, вносити необхідні зміни, доповнення, уточнення на підставі обробки наслідків контролю, давати рекомендації щодо покращення роботи. У вузькому значенні, діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі уміння — це способи реалізації управлінських функцій. Модель компетентності керівника обумовлюється функціонально-посадовими обов'язками, які виконують роль дозиметра функцій управління. На них позначаються розбіжності в основних видах діяльності, зокрема — в типологічних функціях управління. Так, орієнтовно зміст функціональних обов'язків директора середньої загальноосвітньої школи може мати такий перелік: 1. Директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики і діє від імені І навчально-виховного закладу. 2. Здійснює загальне управління школою. 3. Організовує виконання законодавчих, нормативних актів, рішень, розпоряджень, інструкцій Міністерства освіти України та його органів на місцях. 4. Визначає основні напрями діяльності освітнього закладу на основі аналізу тенденцій розвитку соціальних процесів, освітнього замовлення в регіоні, потенціальних можливостей педагогічних кадрів, методичного забезпечення, економічних та матеріальних умов. 5. Підбирає і розставляє педагогічні кадри та обслуговуючий персонал. 6. Створює умови для підвищення кваліфікації вчителів та для наукової організації їх праці. 7. Організовує атестацію педагогічних працівників. 8. Здійснює координаційні зв'язки з громадськістю, батьками, позашкільними закладами освіти. 9. Забезпечує зміцнення, розвиток та раціональне використання навчальної та матеріальної бази школи. 10. Забезпечує дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму, охорони праці, життя, здоров'я дітей, техніки безпеки. 11. Розпоряджається у встановленому порядку шкільними коштами, майном, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банку, є розпорядником кредитів. 12. Видає у межах своєї компетентності накази та розпорядження, забезпечує належну постановку діловодства та збереження документації у школі. 13. Виробляє та затверджує за погодженням із профспілковим комітетом посадові обов'язки всіх працівників навчально-виховного закладу. 14. Керує роботою педагогічної ради школи, діяльністю своїх заступників, вчителями та технічними працівниками. 15. Організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його перебігом та результатами. 16. Здійснює контроль за якістю викладання та рівнем знань, умінь та навичок -учнів, виконанням навчальних планів та програм. 17.Відповідає перед загальними зборами (конференцією), педагогічними працівниками, учнями, батьками, засновником за свою діяльність. 18. Веде облік особового складу працівників школи та учнів, бланків атестатів, свідоцтв, похвальних грамот та інших документів, виконання кошторису школи. 19. Відповідає за стан навчально-виховної роботи та звітує перед районним (міським) відділом освіти. 20. Представляє працівників та учнів школи для нагород, вживає заходів щодо заохочення та стягнення тощо. Посадові обов'язки директора сучасного навчального закладу розроблені та широко представлені різними авторами і колективами. Таким чином, функціональна компетентність — це система знань та умінь керівника, адекватних структурі та змісту управлінської діяльності, яка повною мірою забезпечує виконання функціонально-посадових обов'язків. Тому для цілеспрямованого підвищення функціональної компетентності керівника необхідно професіографічний базис конкретизувати в кожному окремому випадку відповідно до типу очолюваної установи та типологічних функцій управління. Читайте також:
|
||||||||
|