Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тема 4. Бухгалтерський баланс

План

План

План

1. Поняття, сутність та мета господарського обліку.

2. Види господарського обліку, їх сутність, зміст, сфера застосування.

3. Вимірники, що застосовуються в обліку, їх особливості та значення.

4. Користувачі бухгалтерської інформації.

5. Бухгалтерський облік у системі наук. Його функції, завдання і види.

6. Основні принципи та прийоми бухгалтерського обліку.

 

Література:

Див. п.п. 3, 7, 10, 22, 53, 59, 63, 65, 66, 70, 74, 75, 77, 81, 82, 84, 86, 89, 94, 95,97 із списку літератури.

 

1. Поняття, сутність та мета господарського обліку

 

Облік розвивається відповідно до економічних запитів суспільства. Сучасна система обліку пов'язана з іменем італійського математика Луки Пачолі, який вперше в системі обліку виокремив окрему його складову – бухгалтерський облік. Луці Пачолі належить трактат «Про рахунки і записи», написаний у 1494 році. Саме в ньому знаходимо основи побудови бухгалтерського обліку: поняття бухгалтерських рахунків, їх будову, принцип подвійного запису.

Господарський облік – це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю та управління нею.

Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності, надання повної і правдивої інформації для прийняття рішень.

Сутність господарського обліку пізнають через його стадії (етапи):

1. фіксація фактів господарської діяльності;

2. вимірювання кількісних характеристик господарських процесів та змін в об’єктах;

3. групування інформації, що міститься в первинних матеріальних носіях і узагальнення її;

4. передача проміжної та результативної інформації до центрів прийняття управлінських рішень.

Вимоги, які висуваються до господарського обліку:

- точність і правильність;

- своєчасність;

- порівнянність;

- повнота;

- економічність.

2. Види господарського обліку, їх сутність, зміст, сфера застосування

 

Для відображення різнобічної діяльності підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління та контролю, використовують три види господарського обліку: оперативний, статистичний і бухгалтерський.

Оперативний –використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними в міру їх здійснення.

Відмінною особливістю оперативного обліку є оперативність отримання інформації, оскільки управляти виконанням господарських операцій, активно впливати на них можна тільки володіючи своєчасною інформацією.

Статистичний – вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. Об'єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне господарство в цілому. Предметом статистичного одліку є не тільки процеси матеріального виробництва, а й інші соціально-економічні явища.

Бухгалтерський обліквідображає діяльність підприємств, організацій, установ. Він охоплює всі ресурси господарства і джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності. Важлива особливість бухгалтерського обліку полягає в тому, що господарські операції, облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов'язково узагальнюються в грошовому вимірнику. У бухгалтерському обліку господарські операції відображаються систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим забезпечується суцільне, безперервне спостереження, контроль за господарською діяльністю. Цим бухгалтерський облік відрізняється від оперативного і статистичного, які застосовують метод часткового спостереження і контролю.

Всі види обліку тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного та утворюють єдину систему народногосподарського обліку.

Так бухгалтерський облік використовує дані оперативного табельного обліку. Статистика за даними бухгалтерського обліку визначає різноманітні показники, зокрема показники рівня і динаміки продуктивності та оплати праці, обсягу і рентабельності виробництва, узагальнюючи показники бухгалтерського обліку, статистика також вивчає розміщення і використання матеріальних і трудових ресурсів країни, забезпечує інформацією для програмування їх розвитку тощо.

 

 

3. Вимірники, що застосовуються в обліку, їх особливості та значення

 

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовуються різні вимірники:

Натуральний вимірник – забезпечує кількісне і якісне відображення облікових об’єктів в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності тощо. Натуральні вимірники застосовуються переважно для обліку кількості

матеріальних цінностей.

Трудовий –використовуються для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу – днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд робочого часу й оплати праці. На відміну від натуральних, трудові вимірники дають можливість певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини.

Грошовий –застосовують для узагальненого відображення наявності та руху майна підприємства, джерел його формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику. За допомогою грошового вимірника визначають, наприклад, загальну вартість наявних у господарстві основних засобів. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва і обороту, визначенні фінансових результатів і рентабельності діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами.

 

 

4. Користувачі бухгалтерської інформації

 

Облікова інформація необхідна широкому колу користувачів, яких в теорії обліку можна поділити на внутрішніх та зовнішніх стосовно підприємства.

Внутрішніми користувачами облікової інформації є:

o власники підприємства;

o управлінський персонал;

o робітники і службовці підприємств.

Зовнішніми користувачами облікової інформації є:

o ділові партнери підприємства на ринку (дійсні й потенційні інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти; банківські й небанківські кредитні установи; інші кредитори);

o органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби; органи державної статистики; органи державних і міжнародних комісій і комітетів);

o фінансові аналітики та радники;

o широка громадськість (громадські організації, профспілки)та інші.

 

 

5. Бухгалтерський облік у системі наук. Його функції, завдання і види

 

Історія розвитку бухгалтерського обліку показує, що він являє собою самостійну галузь наукових знань, яка має певні системоутворюючі ознаки і є частиною системи економічних наук. Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності.

Бухгалтерський облік як наука і практична діяльність тісно пов'язаний з цілою сукупністю фундаментальних і прикладних дисциплін. Взаємозв'язок бухгалтерського обліку як науки і практики з іншими науками представлено на рисунку 1.

 

Рис. 1. Взаємозв'язок бухгалтерського обліку з іншими науками

 

Для управління підприємством потрібен постійний, безперервний, достовірний та юридично підтверджений облік господарських операцій, що охоплює всю діяльність підприємства. Значну роль у цьому відіграє бухгалтерський облік, за допомогою якого здійснюється контроль за економним і раціональним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереженням власності, додержанням законності і фінансової дисципліни, забезпечується інформація для прийняття управлінських рішень.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 липня 1999 р. (зі змінами та доповненнями): «Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень».

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності єнадання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Ринкові умови господарювання вимагають від бухгалтерського обліку вирішення таких завдань:

- забезпечення контролю за використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затвердження нормативів і кошторисів;

- забезпечення контролю за виконанням фонду заробітної плати;

- формування достовірної звітності про підприємницьку діяльність і її оприлюднення;

- додержання чинного законодавства і нормативних документів при відображенні в бухгалтерському обліку підприємницької діяльності.

Виділяють три основні функції бухгалтерського обліку: інформаційна, контрольна функція, аналітична функція.

За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на:

Фінансовий облік – це комплексний системний облік майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку.

Функції фінансового обліку:

а) суцільне, повне і безперервне відображення всіх господарських операцій за звітний період;

б) складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності;

в) надання необхідної та достовірної інформації користувачам.

Користувачами фінансового обліку, як правило, є акціонери, потенційні інвестори, ділові партнери, кредитори, органи державної влади в тому числі державної податкової служби, тобто зовнішні користувачі.

Податковий облік – це окремий функціональний облік, який ведеться з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку правильності нарахувань та сплати податків. Здійснюється для формування показників валового доходу і валових витрат з метою обчислення прибутку і податку.

Управлінський облік – це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством. Його ще називають внутрішній облік, внутрішньогосподарський облік, виробничий облік, тобто це види бухгалтерського обліку, які ведуться для задоволення потреб в інформації керівників усього підприємства та його структурних підрозділів.

 

 

6. Основні принципи та прийоми бухгалтерського обліку

 

Принцип бухгалтерського обліку — це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність; повне висвітлення; автономність; послідовність; безперервність; превалювання сутності над формою; історична собівартість; єдиний грошовий вимірник; періодичність.

Для визначення наявності, відображення руху і використання майна та зобов’язань суб’єкта господарювання у бухгалтерському обліку використовують 8 прийомів.

Документація – спосіб первинної реєстрації (оформлення документом) господарських операцій.

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Інвентаризація – перевірка майна і зобов’язань підприємства в натурі та порівняння її даних з даними обліку.

Оцінка – спосіб грошового вимірювання господарських операцій

(придбання ресурсів, використання виробничих запасів, визначення фінансових результатів тощо).

Обчислення собівартості (калькуляція) – визначення вартості (облікової ціни) виробничих запасів, продукції, робіт і послуг підприємця.

Рахунок – умовне позначення певного виду майна та зобов’язань підприємства, де відображається їх стан і рух.

Подвійний запис – порядок відображення господарських операцій в рахунках. Відповідно до цього кожна господарська операція записується у певному порядку на двох рахунках.

Баланс – спосіб підсумкового відображення даних про майно

підприємства (актив) та його зобов’язань (пасив) на певну дату.

Звітність – упорядкована таблиця узагальнюючих показників, що в концентрованому вигляді відображають результати господарської діяльності підприємства, його виробничий і соціальний розвиток, фінансовий та майновий стан.

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле — метод бухгалтерського обліку.

 

Питання для самоперевірки.

1. Що таке господарський облік, його суть і функції у суспільстві?

2. Які є види господарського обліку, їх мета та взаємозв’язок між ними?

3. Якими вимірниками користуються в обліку, їх особливості?

4. Назвіть види бухгалтерського обліку, сфера їх застосування?

5. Які основні принципи бухгалтерського обліку?

6. Які функції та завдання бухгалтерського обліку в системі управління підприємством?

7. Якими вимогам повинен відповідати облік?

8. Яка мета державного регулювання бухгалтерського обліку?

9. Хто здійснює загальне методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Україні?

10. Визначте зв’язок бухгалтерського обліку з іншими дисциплінами?

11. Аргументуйте самостійність бухгалтерського обліку як науки?

12. Назвіть користувачів облікової інформації? Яка інформація цікавить кожну із груп користувачів облікової інформації?

13. Визначте історичні аспекти появи та розвитку бухгалтерського обліку?

14. Визначте взаємозв'язки бухгалтерського обліку як функції управління?


Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

 

Мета лекції – сформувати систему знань про предмет, об’єкти та методичні прийоми (методи) бухгалтерського обліку. Визначити сутність основних елементів методу бухгалтерського обліку.

1. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку.

2. Класифікація активів, капіталу, зобов’язань підприємства.

3. Господарські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку.

4. Базові принципи бухгалтерського обліку.

5. Метод бухгалтерського обліку.

 

Література:

Див. п.п. 3, 7, 10, 15, 17, 20, 22, 53, 59, 63, 65, 66, 70, 74, 75, 77, 81, 82, 84, 86, 89, 94, 95,97 із списку літератури.

 

 

1. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку

 

У бухгалтерській практиці предмет бухгалтерського обліку розглядається якпродукт підприємства, процес його створення, руху і використання, а також зв’язані з цим грошові, розрахункові і кредитні операції, що змінюють майно та джерела його формування.

Від того, наскільки правильно буде визначено предмет бухгалтерського обліку, залежить правильність визначення функцій працівників обліку.

Під об’єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерелом його утворення та їх рух у процесі відтворення, акти, дії і події господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів, процеси придбання засобів виробництва продукції та її збуту, розрахункові відносини підприємства з юридичними та фізичними особами, фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Об’єкти, що обліковуються за економічним змістом та призначеннямможна об’єднати в три групи: 1) господарські засоби; 2) джерела господарських засобів (майно); 3) господарські процеси.

За складом і розміщенням господарських засобів вони поділяються на:

- засоби тривалого використання (основні засоби і нематеріальні активи);

- оборотні засоби (матеріальні засоби, кошти в касі, на поточних рахунках у банку, в акредитивах і на чекових книжках);

- кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість за товари, заборгованість підзвітних осіб, аванс видані й одержані, інші дебітори);

- відокремлені засоби (відрахування до бюджету, відтерміновані податкові активи);

- засоби на позабалансових рахунках (орендовані основні засоби, товарно-матеріальні цінності, взяті на тимчасове зберігання; товари, прийняті на комісію).

 

 

2. Класифікація активів, капіталу, зобов’язань підприємства

 

Активами вважають ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до одержання економічних вигод у майбутньому. Активи підприємства поділяють на оборотні, необоротні та залучені.

У процесі своєї діяльності підприємство використовує різні засоби. Необхідно розрізняти ці засоби. Для цього існує така класифікація господарських засобів за:

– складом i розміщенням (активи);

– джерелами їх утворення (пасиви).

За складом і розміщенням господарські засоби поділяються на:

1. Засоби виробництва: засоби праці та предмети праці.

2. Засоби в сфері обігу: предмети обігу, кошти, кошти в розрахунках, засоби обігу.

3. Засоби невиробничої сфери.

Зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, сприятиме зменшенню ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Види і склад зобов'язань згідно з П(С)БО 11 «Зобов'язання»:поточні та довгострокові зобов'язання.

Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Співвідношення активів, капіталу та зобов'язань називають балансовим рівнянням:

Активи = Капітал + Зобов'язання.

Джерела утворення засобів та їх цільове призначення поділяються на дві групи коштів:

– власні: зареєстрований (пайовий) капітал; додатковий капітал; резервний капітал; нерозподілений прибуток.

– залучені (позичені): позики банку (кредити); кредиторська заборгованість; зобов’язання за розподілом.

 

3. Господарські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку

Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Господарські процеси — це процеси заготівлі матеріалів, виробництва продукції (робіт, послуг) та реалізації. Вони складаються з окремих господарських операцій (наприклад, операції оприбуткування на склад виробничих запасів, їх оплата, передача зі складу у виробництво тощо), кожна з яких повинна бути задокументована.

Основними стадіями кругообороту господарських засобів є такі процеси: постачання (купівлі), виробництва (витрачання/зберігання), реалізації (продажу).

Показники господарської операції забезпечують кількісну характеристику операції з допомогою відповідних вимірників (натуральних, трудових, грошових).

Процес виробництва — стадія кругообороту, на якій створюють блага шляхом поєднання засобів виробництва з робочою силою (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг).

Процес реалізації — стадія кругообороту, на якій реалізують вироблену товарну продукцію, і остання набирає грошової форми, що дає можливість продовження наступного операційного циклу кругообороту капіталу.

Процес реалізації — стадія кругообороту, на якій реалізують вироблену товарну продукцію, і остання набирає грошової форми, що дає можливість продовження наступного операційного циклу кругообороту капіталу.

 

 

4. Базові принципи бухгалтерського обліку.

 

Принципи бухгалтерського обліку розробляються людьми і можуть не діяти в разі зміни економічної ситуації.

Принцип бухгалтерського обліку — це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтується на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання змісту над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

 

 

5. Метод бухгалтерського обліку

 

Метод бухгалтерського обліку — це система засобів, яка забезпечує суцільне, безперервне i взаємозв’язане відображення (в грошовій оцінці) об’єктів бухгалтерського обліку з метою збереження майна, контролю за раціональним використанням матеріальних, трудових i фінансових ре­сурсів та управління підприємством.

Основу методу бухгалтерського обліку становлять його елементи:

- документація та інвентаризація;

- рахунки та подвійний запис;

- оцінка і калькуляція;

- баланс та звітність.

Документація – це сукупність первинних документів, призначених для накопичення необхідної інформації. Мінімальною неподільною структурною одиницею документа є реквізит.

Реквізит — це показник документа, що характеризує той чи інший бік господарської операції.

Документооборот —процес від складання документа до здавання його в

архів.

Усі облікові дані повинні знайти повне і достовірне відображення в бухгалтерських документах, але на практиці нерідко виникають розбіжності між обліковими даними та фактичною наявністю активів і зобов'язань.

Для усунення цих розбіжностей проводиться інвентаризація.

Інвентаризаціяпроводиться на всіх ділянках виробничої та фінансово-господарської діяльності i є не просто засобом перевірки фактичної наявності активів та зобов’язань, а важливим інструментом забезпечення достовірності поточного бухгалтерського обліку та звітності. Об’єкти i періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством (див. Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, Наказ МФУ від 11.08. 1994 р. N 69).

Бухгалтерський рахунок – це спосіб групування і поточного обліку наявності та використання активів, зобов’язань, капіталу. Залежно від того, що обліковується на рахунках, вони поділяються на активні, пасивні, активно-пасивні.

Визначення кінцевого сальдо активного рахунку:

Сальдо кінцеве = Сальдо початкове дебетове + Обороти за дебетом — Обороти за кредитом.

Визначення кінцевого сальдо пасивного рахунку:

Сальдо кінцеве = Сальдо початкове кредитове + Обороти за кредитом — Обороти за дебетом.

 

Дотриманням принципу подвійного записуполягає в тому, що кожна господарська операція записується двічі – один раз за дебетом i один раз за кредитом, звідки i пішла назва «подвійна бухгалтерія». Відображення господарських операцій на рахунках відбувається в їхньому взаємозв’язку i взаємообумовленості: запис господарської операції за одним кореспондуючим рахунком зобов’язує здійснити запис за іншим; запис за дебетом одного із кореспондуючих рахунків зумовлює запис за кредитом інших рахунків чи навпаки.

Господарські операції не можуть здійснюватись безконтрольно. Необхідно постійно пopiвнювати витрати підприємства з результатами його господарської діяльності, контролювати виконання окремих показників, здійснювати відповідні групування засобів виробництва або коштів з метою отримання узагальнених даних за єдиним вимірником у цілому по підприємству. Отримання подібних даних за єдиним вимірником досягається завдяки способу, який називається оцінкою. Оцінка повинна бути такою, щоб не збільшувати активи і не зменшувати зобов'язання.

Калькулювання – це спосіб визначення собівартості продукції робіт, послуг. Для складання калькуляції собівартості продукції користуються нормами і нормативами витрат матеріальних, трудових i фінансових ресурсів. Об'єкти калькулювання:окремі види робіт, послуг. Калькуляційні одиниці (залежно від видів виробництва): один виріб; один метр квадратний, кубічний, погонний; одна нормогодина, машиногодина тощо.

Бухгалтерський баланс – це метод групування і узагальненого відображення в грошовій оцінці активів, зобов’язань i капіталу на відповідну дату (як правило, на перше число кожного місяця).

Звітність – це сукупність затверджених у встановленому порядку звітних форм, які об’єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємства за відповідний період.

Бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Бухгалтерська звітність підприємства включає в себе фінансову, податкову та статистичну звітність.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка містить

інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

 

Питання для самоперевірки.

1. Що таке предмет бухгалтерського обліку?

2. Які основні об’єкти бухгалтерського обліку?

3. За якими ознаками групуються ресурси підприємства?

4. На які групи поділяють господарські ресурси за складом і розміщенням? Дайте їх характеристику?

5. На які групи поділяються джерела утворення власних засобів. Дайте їх характеристику?

6. Які джерела відносяться до власних?

7. Які джерела відносяться до залучених?

8. Визначте взаємозв’язок предмета і методу бухгалтерського обліку?

9. Дайте загальну характеристику методу бухгалтерського обліку?

10. Дайте визначення активів та пасивів підприємства?

 


Тема 3. Методичні прийоми бухгалтерського обліку та їх використання на підприємстві

 

Мета лекції – сформувати систему знань про методичні прийоми (методи) бухгалтерського обліку та порядок і напрямки їх використання на підприємстві.

 

1. Методичні прийоми (методи) бухгалтерського обліку.

2. Складові елементи методу бухгалтерського обліку.

3. Взаємозв’язок між предметом та методами бухгалтерського обліку.

4. Використання методичних прийомів бухгалтерського обліку на підприємстві.

 

Література:

Див. п.п. 3, 7, 10, 15, 17, 20, 22, 53, 59, 63, 65, 66, 70, 74, 75, 77, 81, 82, 84, 86, 89, 94, 95,97 із списку літератури.

 

1. Методичні прийоми (методи) бухгалтерського обліку

 

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Слово метод(від гр. methodos – дослідження) означає спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановлення істини, взагалі – прийом, спосіб дії. У своїй основі метод є інструментом вирішення головного завдання науки – пізнання об’єктивних законів дійсності з метою використання їх у практичній діяльності людей.

Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко використовують загальнонаукові методи:діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції.

Метод бухгалтерського обліку –це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів:

- хронологічного і систематичного спостереження (документування та інвентаризація);

- вимірювання господарських засобів і процесів (оцінка та калькулювання);

- реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації (рахунки та подвійний запис);

- узагальнення інформації з метою звітності (баланс та звітність).

Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

На основі загальнонаукових методів дослідження явищ, які відбуваються в господарській діяльності й відбиваються в бухгалтерському обліку, сформувались емпіричні методичні прийоми, що ґрунтуються на досвіді розвитку обліку та його застосування у практичній діяльності людей. Це забезпечує поєднання теорії бухгалтерського обліку як науки та його прикладної частини — обліку капіталу та його використання суб'єктами підприємницької діяльності.

Прийоми документалістики полягають у суцільному безперервному документуванні господарських операцій, які відображаються в бухгалтерському обліку суб'єкта підприємницької діяльності.

Розрахунково-аналітичні прийоми застосовують у бухгалтерському обліку з метою оцінювання господарських операцій в єдиному грошовому вимірнику, а також натуральних, трудових та інших вимірниках об'єктів обліку.

Двоїсті прийоми передбачають відображення структури капіталу та його використання у процесі обігу під час здійснення господарської діяльності, тобто подвійне відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку. Для цього застосовують прийоми класифікації системи рахунків бухгалтерського обліку господарської діяльності та їх групування за економічно однорідним змістом і призначенням.

Прийоми аналітичного та синтетичного групування даних обліку застосовують для деталізації та узагальнення інформації про господарську діяльність з метою активного впливу на неї через систему управління.

Органолептичні (від грецьк. organon — знаряддя, інструмент) прийоми застосовують для контролю правильності даних обліку цінностей, здійснення інвентаризації, контрольних замірів робіт вибірковими та суцільними спостереженнями господарських операцій, коштів і матеріальних цінностей.

Балансово-звітні прийоми передбачають узагальнення даних бухгалтерського обліку на певну дату для підбиття підсумку фінансово-господарської діяльності, обчислення податків, розрахунків із бюджетом, оплати праці працівників, розрахунків із контрагентами тощо. Основними елементами методу бухгалтерського обліку є документація, інвентаризація, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс і звітність. Практичне використання кожного з них зумовлюється відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими та затвердженими державними органами.

Поряд із загальнонауковими методами і теоретичною основою бухгалтерський облік є самостійною економічною прикладною наукою і має свої специфічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями й вимогами (Див. Тему 2).

 

 

2. Складові елементи методу бухгалтерського обліку

 

Дане питання було розглянуто у п. 5 Теми 2.

 

 

3. Взаємозв’язок між предметом та методами бухгалтерського обліку

 

Вивчаючи механізм реалізації предмета бухгалтерського обліку, треба завжди пам'ятати про наявність як прямого, так і зворотного зв'язку між предметом і методом (рис. 2.).

 

Рис. 2. Взаємозв’язок між предметом та методом бухгалтерського обліку

 

Предмет бухгалтерського обліку завжди був і залишається тією ознакою, яка визначає його параметри. Від правильного визначення предмета залежить правильність визначення функціональних обов'язків працівників обліку.

Методологічне спрямування та спрямування контролю за організацією і веденням бухгалтерського обліку між собою пов'язані дуже тісно і окремо просто не існують. Водночас найважливіша роль належить саме контролю, який може забезпечити прямий взаємозв'язок між предметом і методом.

Коли певні факти свідчитимуть про незлагодженість механізму управління, неефективність окремих управлінських, рішень, упущення й недоліки в діяльності підприємства, настає зворотний процес взаємозв'язку між предметом і методом. Цей процес полягає в осмисленні та перегляді завдань бухгалтерського обліку та його параметрів, уточненні об'єктів, методу та методичних прийомів, що має відбитися на обліковій політиці підприємства, відповідних засобах цієї політики. Недостатньо відрегульовані процеси прямого зв'язку неодмінно вестимуть до налагодження зворотного зв'язку між завданнями, предметом, об'єктами, методом та методичними засобами бухгалтерського обліку.

 

Питання для самоперевірки.

1. Що є методом бухгалтерського обліку?

2. Що таке методологія бухгалтерського обліку?

3. Які методи бухгалтерського обліку належать до загальнонаукових?

4. Назвіть складові елементи методу бухгалтерського обліку?

5. Що таке документація?

6. Що таке інвентаризація?

7. У чому полягає сутність подвійного запису?

8. З якою метою застосовуються рахунки та подвійний запис господарських операцій?

9. Що таке звітність та назвіть її види?

10. У чому полягає відмінність бухгалтерської та фінансової звітності?

11. Назвіть шляхи розвитку методу бухгалтерського обліку?

12. Перспективи розвитку технічних прийомів бухгалтерського обліку в умовах автоматизації?


 

Мета лекції – сформувати систему знань про суть, побудову та структуру бухгалтерського балансу.

 


Читайте також:

  1. III. Бухгалтерський баланс
  2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  4. Аналіз ліквідності балансу
  5. Баланс (початковий)
  6. Баланс азоту
  7. Баланс банку.
  8. Баланс борошна
  9. Баланс грошових надходжень
  10. Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т
  11. Баланс на 1 вересня
  12. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.




Переглядів: 1898

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПЕРЕДМОВА | Призначення балансу та його види.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.031 сек.