I. У більшості релігій є такі концептуальні положення:
1) людина може діяти тільки з примусу Бога;
2) людина бере участь у самотворенні;
3) людина має свободу дій;
4) як результат Божого творення людина є самодостатньою;
5) людське життя не обмежується земним існуванням.
II. До якої концепції природи релігії (біологічної; соціологічної; марксистської) належить кожне висловлювання:
1) релігія — це спосіб надання сенсу соціальному діянню;
2) релігія — це відображення в головах людей зовнішніх сил, що панують над нею;
3) в основі релігії — «ген релігійності».
III. Визначальним чинником релігійної свідомості є:
1) віра в надприродне;
2) віра в переродження;
3) віра у власні сили.
IV. Святе Письмо у а) буддистів; б) християн; в) мусульман — це:
1) Трипітака;
2) Авеста;
3) Біблія;
4) Тора;
5) Коран.
V. Характерні ознаки церкви як типу релігійної організації — це:
1) наявність спільного віровчення;
2) відсутність постійного і чіткого контрольованого членства;
3) опозиційність і нетерпимість щодо інакомислячих;
4) анонімність послідовників;
5) поділ прибічників на духовенство і мирян;
6) проповідь винятковості своєї релігійної доктрини.
Література
Академічне релігієзнавство. — К., 2000. Джеймс У. Многообразие религиозного опьіта. — СПб., 1993. Доусон К.-Г. Религия и культура. — СПб., 2000. Колодний А. М. Феномен релігії. — К., 1999. Колодний А. М. Основи релігієзнавства. — К.—Дрогобич, 2006. Франк С.-Л. Непостижимое: Онтологическое введение в философию религии // Франк С. -Л. Сочинения. — М., 1990.
Фромм 3. Душа человека. — М., 1992.
Черній А. М. Онтологія духовності: Антропологічна цілісність у релігіє-знавчому вимірі. — К., 1996.
Злиаде М. История верьі и религиозньїх идей. — М., 2001.