Процес контролювання здійснюється в кілька етапів.
1. Встановлення стандартів і критеріїв. Стандарт – це норма, модель, яка стає мірилом інших об’єктів. Критерієм контролю виступають конкретні цілі, вибрані з планів і стратегій організації. Стандарт вказує на те, яким має бути кінцевий результат, щоб досягти поставлених цілей (наприклад, досягти певного рівня витрат з розрахунку на одиницю продукції, щоб збільшити частку фірми на ринку). Вони також дають змогу керівництву порівняти виконану роботу із запланованою.
2. Вимірювання досягнутих результатів і зіставлення їх зі стандартами. Цей етап контролю передбачає:
· вимірювання результатів;
· визначення масштабу відхилень;
· передавання інформації про отримані результати;
· оцінювання досягнутих результатів.
3. Прийняття рішень про коригування дій. Якщо результати діяльності відповідають стандартам, тоді на четвертому етапі немає необхідності у змінах. Проте, якщо результати діяльності з тих чи інших причин не відповідають стандартам, то на цьому етапі здійснюються відповідні коригуючі дії, які можуть полягати або у внесенні змін у саму діяльність організації, або в переоцінці стандартів. Від правильності дій на цьому етапі залежить ефективність функціонування організації.
Модель процесу контролю зображено на рис. 10.1. Ця модель відображає не лише послідовність етапів контролювання, а і його двофункціональність, яка може бути реалізована через:
· усунення відхилень і причин, що їх зумовлюють;
·
закріплення досягнутого успіху.
Рис. 10.1. Модель процесу контролю
У несприятливій ситуації організації можуть тимчасово працювати допускаючи незначні невідповідності між стандартами та результатами діяльності, в такому випадку потрібно розробити систему допустимих відхилень для кожного підрозділу чи окремих служб.