Історичний розвиток контролю

Етапи	Суспільно-економічна формація	Характеристика етапів
	Первісна суспільно-економічна формація	Здійснювався тільки кількісний контроль простих господарських процесів, оскільки товарно-грошові відносини були відсутні
	Рабовласницька суспільно-економічна формація	Контроль захищав інтереси рабовласників та сприяв посиленню експлуатації рабів. Перспективи застосування контролю зросли у зв’язку з розвитком торгівлі та впровадженням грошових операцій
	Феодальна суспільно-економічна формація	Відбулося удосконалення контролю почалася підготовка відповідних спеціалістів, здійснювалася видавнича діяльність перших книг з контролю, відбувся поділ контролю на зовнішній і внутрішній
	Соціалістична суспільно-економічна формація	Відбулася централізація контролю, посилився державний контроль, почалася розробка методики контролю
	Суспільно-економічна формація з умовами ринкової економіки	Виникла нова форма контролю – аудит, яка набула поширення в усіх розвинутих країнах світу, визнано співіснування різних форм контролю

Контроль виник разом з розвитком людського суспільства та слугував засобом регулювання виробництва і розподілу здобутих засобів життя. Відсутність у первісному суспільстві товарно-грошових відносин давало можливість здійснювати тільки кількісний контроль простих господарських процесів.

За умов рабовласницького устрою, основу виробничих відносин складали особиста власність рабовласника на засоби виробництва і рабів. Тут вперше запроваджується контроль, який здійснюється інститутом логістів та починає діяти судова колегія (евфіни) для розгляду справ, які пов'язані з неправильним поданням звітності. Основною функцією контролю в цей період був захист інтересів рабовласника, та, посилення експлуатації і пригнічення рабів. В цей період інтенсивно розвивається торгівля, впроваджуються грошові та розрахункові операції, з'являється купівля-продаж паїв на участь в корисних справах. Такі зрушення в господарському житті вимагали посилення обліку і контролю. Розвиток господарського контролю пов’язаний із виникненням обліку в державах, розташованих у долинах річок Ніл, Тигр, Євфрат.

Так при I і II династіях у Стародавньому Єгипті (3400-2980 рр. до н. е.) через кожних два роки проводилась інвентаризація рухомого і нерухомого майна, яка пізніше була замінена поточною інвентаризацією, метою якої була перевірка достовірності розподілу хліба та інших продуктів харчування.

Вавилонія була першою державою, де виникло спеціальне законодавство. Закони Хаммураби (2200-2150 рр. до н. є.) передбачали: купцям – ведення самостійного обліку; храмам – державне рахівництво; передавання грошей без розписки вважалося не дійсним.

В Іудеї облік поєднувався з контролем. На Великдень жреці єрусалимського храму не розпочинали службу доти, поки “головний бухгалтер” Іудеї не закриє всі рахунки і не складе звіт і цей звіт не отримає санкції контрольних органів.

В Афінах були спеціальні чиновники і контролери до обов’язків яких входило складання звітів про доходи і видатки держави та їх контроль. Фінансовий облік і контроль були в руках десяти обраних населенням осіб, до функцій яких входили проведення інвентаризації рухомого і нерухомого майна, облік і контроль всіх державних доходів і видатків.

У період середньовіччя разом з розвитком суспільно – економічних відносин удосконалюється облік і контроль, з’являються спеціальні трактати про контроль обліку і звітності. Так, в одному із трактатів домініканського ченця Вольтера Хенгі визначено:

· піддавати ретельній перевірці звіти;

· щороку проводити інвентаризацію для перевірки звітних і фактичних залишків цінностей;

· обов’язково здійснювати інвентаризацію дебіторської заборгованості;

· підтверджувати правильність цін, зазначених у звіті, оскільки є випадки навмисного зменшення у звітах виручки від продажу товарів і послуг.

Почалась підготовка спеціалістів з обліку видаються перші книги з цього питання: італійця Луки Пачолі (1494 p.), голландців - Яна Імпіна (1543 p.) Сімона Стевіна (1607); французів - Жака Саварі (1675) і М. де ла Порта (1712) та багатьох інших.

У ХІХ столітті виникла нова форма контролю – аудит. Батьківщиною аудиту вважають Великобританію, де у 1844 році була прийнята серія законів “Про британські компанії”, в яких була запропоновано в обов’язковому порядку перевіряти рахунки та звіти компаній незалежними аудиторами не рідше одного разу на рік для звіту перед акціонерами. Аудиторський контроль набув швидкого розвитку в країнах з ринковою економікою.

В умовах ринкової економіки вдало поєднуються всі форми контролю: державний, аудиторський, муніципальний, контроль власника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи розвитку господарського контролю	\|	Реформування системи контролю в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.439 сек.