Трактування сутності поняття “податкова система” може здійснюватись за звуженим та розширеним підходами. У першому випадку - це система загальнодержавних і місцевих податків та зборів. У другому випадку податкова система об’єднує не лише загальнодержавні і місцеві податки та збори, але і єдиний соціальний внесок, систему податкового законодавства, систему органів виконавчої влади, технології мобілізації коштів тощо. Становлення податкової системи України відбувалось еволюційним шляхом. Ключову роль у цьому процесі відіграло прийняття наприкінці 2010 року Податкового кодексу України. У Податковому кодексі сформульовані ключові принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство. Податкова система України на даному етапі розвитку не містить суттєвих відмінностей від устрою податкових систем країн Європейського Союзу унітарного типу. Вона характеризується наступними рисами: дворівневою системою оподаткування; комплексною системою адміністрування податків, зборів і єдиного соціального внеску; використанням принципу вертикального вирівнювання у процесі розподілу податкових надходжень та іншими особливостями. З прийняттям Податкового кодексу відбулось звуження повноважень місцевих рад щодо місцевих податків та зборів, а АР Крим щодо загальнодержавних податків та зборів. Даний підхід перешкоджає реалізації принципу фіскальної автономії органів місцевого самоврядування, проте сприяє цілісності податкової системи.
[1] Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу.- Комп’ютерпрес. Київ, 2006.